У цій постійній рубриці були різні персонажі. Всякі політики, депутати, мер – зазвичай з легкою іронією або жорстким стьобом. Звичайні люди – найчастіше у позитивному ключі, бо є за що. Та скоро свята, хочеться вітати найближчих. Тож цього разу відзначаємо усіх читачів – і газети, і сайту. Добре, що ви є, чесне слово.
Тиждень тому пізно ввечері в редакцію подзвонив один дядько і повідомив, що він читає газету 10 років, а ми… лохи. Чому? У програмі якогось телеканалу другий тиждень надрукували не той серіал. Пояснювати йому, що газета нічого не придумує, а просто ставить те, що дають канали, не мало жодного сенсу, пише “Репортер”.
Але спробували, вибачились, обіцяли виправитися. Втім, чоловікові цього було замало, він хотів усе довести до кінця і заклеймити. А до здачі номера – година й купа роботи. Вибачилися ще. Замало. Завершити розмову ввічливо не виходило, людина набирала знову. Ну, закінчилося жорстко й голосно, редактору досі соромно, а дядькові, скоріш за все, сподобалося, бо він за тим і дзвонив.
До теми: Оксана Кваснишин – людина тижня за версією «Репортера»
Звісно, це був не найкращий спосіб спілкування з читачем, гірше може бути лиш помилка у прізвищі головного героя публікації. Але людина читає газету 10 років! Сподіваємось – не лише ТБ-програму. І судячи з усього, читатиме далі, бо отак підірвався майже вночі, подзвонив у редакцію і смачно посварився з редактором. Такого сервісу немає навіть на 102 – там усе за інструкцією, а результату може бути нуль.
Читайте: Василь Гандюк – людина тижня за версією «Репортера»
Отже, ми вдячні всім, хто читає, коментує нас на Facebook, хвалить, сварить, кепкує і зауважує. Журналісти часто варяться у власному галузевому казані. Буває, хапають зіркову хворобу та забувають, чого від них хоче читач. Але це не про «Репортер». Навіть якби захотіли – на землю опустять дуже швидко. Щодо газети – старші люди, бо ж молодь і не знає, що з тим папером робити. Але при цьому точно не промовчить стосовно публікацій на сайті, особливо якщо знайде якусь дурницю. Буває всяке – і це теж добре, бо означає, що ми живі – і в прямому, і в переносному сенсі.
Нехай так буде і надалі. У «Репортері» людиною року завжди залишається читач. Такий самий, як ми – скоріш за все, не надто багатий, але точно не дурний і головне – небайдужий.
Ми вдячні, що ви є.
З Новим роком! І нехай він буде добрим для всіх, хто чесно робить своє.
