Екологічний, економний та комфортний. Такий транспорт ми відшукали у Івано-Франківську. Електромобіль – спосіб пересування майбутнього. Ще вісім років тому він це зрозумів. Денис Лук’яненко – інженер-механік, котрий самостійно спроектував та створив таку машину, повідомляє “Вежа”
– Як зародилася ідея створення електромобіля? Коли він був створений?
– Я вже навіть не згадаю точної дати створення, але йому близько восьми років. Була низка факторів для створення такої машини. Один із основних – екологія. Мої батьки екологічно свідомі люди і виховали мене у такому ж дусі. Мені хотілося чогось такого, щоб не забруднювати середовище. По-друге, мені у спадок від діда дісталося стареньке Жигулі, воно було у поганому стані і їздити на ньому я не хотів, та потрібно було залишатися мобільним – це і спонукало мене зробити електромобіль.
– Як облаштований електромобіль у технічному плані?
– Частину роботи виконав професійний зварювальник, а все інше – я. Принцип електромобіля у тому, що він повинен бути легким. Чим він легший, тим більше на ньому можна проїхати. Багато деталей я використав з велосипеда, оскільки він легкий і елементи не дорогі. Використав велосипедний руль, колеса та гальма. Звісно, сьогодні я б вже не робив електромобіль за такою технологією, тому що зараз на ринку представлено багато різних наборів для створення електротранспорту.
– Хто допомагав у роботі над створенням електромобілю?
– Стосовно конструкції – це тільки моя фантазія. Мій батько також машинобудівник і саме він втяг мене у цю справу. Його завдання полягало у рушійній силі, він завжди підштовхував мене до дій. Коли опускаються руки, згасає азарт, тоді потрібно щоб хтось словом чи вчинком підтримував тебе. Вже зараз над внутрішнім дизайном працювала моя дружина.
– Чи були на той час аналоги електромобіля з якими ви порівнювали свій?
– Тоді тільки розпочиналася хвиля електромобілів. Було дуже мало інформації в Інтернеті, а у книгах – нічого. Якось я почув, що за кордоном є фірми, які виготовляють, щось схоже. В Україні тоді був тільки один конструктор-аматор з Києва, який пробув робити подібне, а також була одна переобладнана Таврія, у якій замінили двигун на електричний. Вже з часом, коли тема набула розголосу, я хотів сконструювати свій автомобіль на мене посипався шквал критики, мовляв у мене нічого не вийде.
– Як реагують прохожі на електромобіль?
– На вулицях завжди помічаю активну реакцію: люди тицяють пальцями, зупиняють, щоб подивитися та не приховують здивування. Часто у дворах дітки просять їх покатати. Старші цікавляться, як він зроблений.
– У вашому електромобілі немає дверей, тобто взимку на ній не покатаєшся, так?
– Механічних та технічних обмежень немає, вона цілком може їхати і взимку. Стосовно комфорту, то звісно зимою прохолодніше. У електромобілі не просто облаштувати обігрів у салоні, оскільки він потребує великої енергозатрати. Є варіант вмонтувати бензинову пічку, але тоді втрачається сенс самого електромобіля.
– Чи виїжджаєте ви електромобілем за межі міста, або у подорож?
– Батареї, які зараз в електромобілі обмежують мене десь на 50 км пробігу, а далі їх потрібно заряджати. Ми з дружиною їздимо по місту у справах, також їздили у Вовчинецькі гори.
– Наскільки економний електромобіль?
– 1 гривня за кіловат, це у випадку великого споживання. Можу сказати, що 100 км дороги вартує близько шести гривень. Вважаю, що на електроенергію я не витрачаю. Єдине, що тягне за собою витрати – це техобслуговування: заміна дороговартісної акумуляторної батареї, заміна покришок, камер і деяких деталей.
– Що б ви хотіли змінити у вашому електромобілі?
– Наразі, хотілося б вдосконалити гальма, зробити світло (фари), а ще – болотники. Потрібен тільки час і кошти.
Сніжана САМАНЧУК
