Двоє українських скрипалів увійшли до півфіналу одного з найпрестижніших конкурсів

Про це зазначається на сайті конкурсу, пише УП.

16 травня будуть оголошені імена 12 фіналістів конкурсу з поміж 24-ох, які сформували список півфіналістів. Переможці будуть відомі 30 травня.

Владислава Лученко народилась у Києві. В п’ятирічному віці почала займатися музикою. У 1994 році вступила до Київської спеціальної музичної школи-інтернату ім. Миколи Лисенка. Під керівництвом доцента, заслуженої артистки України Ярослави Рівняк Владислава в дев’ятирічному віці здобула свою першу перемогу на міжнародних конкурсах (конкурс Ярослава Касіяна в чешскому місті Усті над Орліца).

За роки навчання в школі імені Лисенка Владислава стала лауреатом шести міжнародних конкурсів в Чехії, Німеччині, Україні та Росії.

Навчалась у Цюріху в Академії Музики, Мистецтв та Театру під керівництвом знаменитого професора Захара Брона.

(послухати гру Владислави можна ось тут)

У активі дівчини – чимало престижних нагород серед них друга премія на 17 Міжнародному Конкурсі Скрипалів Andrea Postacchini в Італії у 2010 році, раніше вона здобувала третю премію цього конкурсу.

Тоді ж, у 2010 році, скрипалька здобула Першу Премію на Міжнародному Конкурсі Rahn Music в Цюріху (Швейцарія).

Олексій Семененко родом з Одеси. Там він закінчив Одеську середню спеціальну музичну школу-інтернат ім. П. С. Столярського, після чого навчався в Одеській державній музичній академії імені А. В. Неждановоі та Вищій школі музики в Кельні (Німеччина).

У 2010 році він здобув третє місце на 6-му конкурсі ім. Паганіні в Москві, у якому брали участь 42 скрипалі з 16 країн світу.

(послухати гру Олексія можна тут)

Queen Elisabeth International Music Competition of Belgium – конкурс академічних музикантів вважається одним з найпрестижніших і найважчих у світі.

Спочатку конкурс проводився по трьох номінаціях, серед скрипалів, піаністів і композиторів, по кожній номінації – раз у чотири роки: в 1951 року змагались скрипалі, в 1952 рцоі піаністи, в 1953 році композитори, четвертий сезон був вільний, а потім цикл починався заново.

Надалі ця регулярність була порушена, а в 1988 році була додана четверта номінація – академічний вокал.

Конкурс названий на честь королеви Бельгії Єлизавети, що патронувала його створення. Конкурс уважається продовженням Конкурсу імені Ізаї, що проводилося в 1937-1938 роках.