Донецьк: Ані українського молока, ані російського бензину

Інтеграція “ДНР” з Росією обертається дефіцитом товару та невпинним зростанням цін. Навіть російський бензин в Донецьку коштує дорожче, ніж в решті України, пише DW.com.

“Та не мацайте ви ті помідори, вони від цього Волноваськими не стануть. Кажу ж вам, вони з Росії, тому і ціна така”, – нервує продавець овочів на центральному ринку міста.

50-річна Олена, вихователька дитячого садка, продовжує похід далі, вишукуючи найдешевші овочі.

Між молотом і ковадлом

Сьогодні Олена вперше за п’ять місяців отримала заробітну плату. Але за ціною в 25 гривень за кілограм в розпал літа навіть помідори купити – недозволена розкіш. Не кажучи вже про кавуни, які тягнуть на 100 гривень чи морозиво, яке замість чотирьох гривень тепер коштує 13.
Раз на два місяці, каже жінка, їй продукти привозить донька, яка мешкає неподалік, так само на Донеччині, але там, де є мир і ціни на продукти значно нижчі.

“Звісно, ці подорожі через блок-пости для неї виснажливі, але що робити?”, – каже Олена.

Адже продукти першої необхідності в Донецьку коштують тепер як колись заморські делікатеси. Навіть ті, що виробляються в місті.

“Я була відсутня лише два тижні в місті, і за цей час ціни на молочну продукцію піднялися ще на третину”, – приєднується до розмови літня жінка.

“На жаль, тепер і фермери до нас не можуть завезти свої продукти через лінію фронту. І вони страждають без збуту, і ми з такими цінами”, – зауважує пенсіонерка.

“Обдурювання під гаслом порятунку”

“А який вихід, крім підняття цін? Київ запровадив економічну блокаду і відмовив нам в сировині. Хоча жодного закону з цього приводу немає. Ми тепер отримуємо сировину з Росії, вона дорожча”, – зазначає в приватній розмові співробітник одного з підприємств.

Поки в суспільстві триває дискусія щодо корупційних схем та, власне, ефективності економічної блокади непідконтрольних територій, у самопроголошених “ДНР” і “ЛНР”, як видається, вже більше половини продукції завозиться з Росії. Та, що подешевше, – неякісна. А ту, що дорожче, – люди не в змозі купувати, неохоче розповідають продавці.

“Ніяке це не рятування від блокади, як нам твердять. Нас просто дурять: і зарплати не сплачують, і ціни підіймають”, – натомість вважає вихователька Олена.

А от водій з Донецька, який представився Олексієм, висловлюється простіше.

“Декілька людей в “республіці” таким чином “бабло гребуть”.

У чоловіка свої аргументи – ціни на паливо. Адже навіть такий традиційний російський продукт, як бензин, і той для “ДНР” – або в дефіциті, або за “привілейованими” цінами, які вище навіть, ніж у решті України. Тому час від часу на кордоні з Росією виникають багатокілометрові черги приватних авто, власники яких намагаються пробитися за бензином, каже Сергій. Він і сам неодноразово перетинав кордон заради цього. Що не день, “міністри ДНР” наводять якісь пояснення щодо дефіциту палива та обіцяють знизити цінові надбавки. Мовляв, щоб не сталося паливного колапсу в “ДНР”, в ситуацію вже буцімто втрутився російський президент Путін.

З рублем буде ще гірше?

Грошей у людей немає. Навіть за даними, які наводять підконтрольні “ДНР” ЗМІ, загальна заборгованість працівникам бюджетних організацій сплачена тільки на 25 відсотків. А щоб її повністю виплатити потрібно ще понад мільярд рублів. Саме в російській валюті сплачуються всі бюджетні зарплати. Олена побоюється, що за декілька днів зарплата, яку вона отримала вперше за декілька місяців, може ще більше знецінитися. Це може статися, якщо буде запроваджений вільний курс рубля. Наразі він жорстко фіксований до гривні: 1 до 2. Тоді як по всій Україні одна гривня коштує майже три рублі.

За таких умов при обмінних операціях “міняли” заробляли величезні відсотки. Але люди відчувають, що і вільний курс може стати пасткою для них.

“Адже ціни в російській валюті знову зростуть, відповідно до нового курсу, а зарплати та пенсії в рублях залишаться без змін. То ж нас знову надурять”, – робить висновок Олена.

Жінка каже, що має знайомих в різних куточках світу і всі питають, як вона виживає.

“Але в мене бюджет простий. Ані про новий одяг, ані, зрозуміло, про відпустку не йдеться. Як я мрію, щоб все повернулося, як біло раніше. Минулого року я відпочивала в Криму. Невже в останній раз?”, – зітхає жінка.