Минулих вихідних, 2-3 серпня, у селі Крилос Галицького району відбулася Всеукраїнська проща до чудотворного образу Матері Божої. Незважаючи на шалену спеку, прочани пішки долали десятки кілометрів, аби на давніх мурах помолитися за мир в Україні.
На території Крилоса у ХІІІ столітті стояла столиця Галицько-Волинського князівства — давній Галич. І нині тут усе дихає історією та духовністю. У храмі Успіння Пресвятої Богородиці знаходиться Галицька чудотворна ікона Матері Божої. До неї вже третій рік поспіль і організовують Всеукраїнську пішу прощу.
Цьогоріч прочан зібралося не багато й не мало, а понад чотири тисячі. Люди їхали з різних куточків України — хто власним авто, хто найманим, а дехто взагалі весь шлях здолав пішки.
Оскільки проща тривала два дні, то для прочан організували наметове містечко, яке розбили біля могили-кургану. Кілька десятків великих блакитних палаток приймали суботньої ночі сотні прочан.
В одному з таких наметів ми зустріли молоду дівчину — калушанку Таню Кульбанську. Каже, цілу ніч не спала, то зараз трошки відпочиває. Таня до Крилоса йшла пішки із Калуша.
«Ми вийшли у суботу десь о 8.30 і близько 16.00 були вже тут, — втомлено говорить дівчина. — Нас ішло десь з 40 людей. Переважно молодь, хоча було кілька старших жіночок. Я тут уперше. Взагалі, це моя перша піша проща на таку далеку відстань. Раніше ходила до Гошева в Долинському районі. Ходжу на такі події, бо відчуваю, що так треба».
В іншому наметі троє дівчат пакують наплічники. На головах хустини, на шиях — білі пластмасові вервечки. Вони також прийшли сюди пішки — з села Войнилів Калуського району.
«Йти було не дуже тяжко, — говорить одна з них, Уляна. — Цілу дорогу молилися, нічого не відволікало, мандрівка минула швидко. Потім прийшли сюди, пішли до церкви помолитися, ходили по території — втоми ніби й не було, бо так тут гарно. Були на Хресній дорозі, ходили до Княжої криниці. А найцікавіше було вночі. Люди молилися на вервечках під нічним небом, співав хор. Така незабутня атмосфера спокою та гармонії! Потім люди чергою приступали до образу Матері Божої, ми, наприклад, стояли у черзі зо дві години, так багато було прочан».
Подруга Уляни, Марія, вперше на такій прощі. Дівчина каже, що йшла за душевним спокоєм.
«Це місце має свій особливий чар, — говорить Марія. — Ця проща для мене особлива тим, що тут все давнє. На цьому місці ходили могутні князі. Є відчуття гордості, трепету, приєднання до чогось давнього. А також є відчуття надії, що все буде добре».
Недалеко від наметів припаркована машина швидкої допомоги. Медики в ці дні не нудьгували.
Лікар Богдана Гой розповідає, що лиш до недільного ранку до їхньої машини по допомогу звернулися вже 160 людей.
«Це лише на нашій швидкій, — каже пані Богдана. — А тут працюють ще кілька наших колег. Люди зверталися з різними дрібними травмами — високий чи низький тиск, сонячні опіки, чимало випадків отруєння. Прочани брали з собою їжу, а вона на сонці попсувалася».
Найважливіша частина прощі відбувалася біля мурів храму Успіння Пресвятої Богородиці. Тут зробили спеціальну сцену, де 450 священиків, 20 владик і глава УГКЦ Святослав Шевчук відправляли Божественну літургію та освячували нового єпископа.
Аби всі прочани могли бачити літургію, по території розставили великі екрани. Зворушення викликали жіночки, чоловіки, які просто серед натовпу вклякали, витягали вервечки й молилися, не звертаючи уваги на те, що відбувається довкола.
Окрім того, що на прощі було чимало міліціонерів, охорону порядку забезпечували хлопці та дівчата з організації «Тризуб імені Степана Бандери».
Тризубівець Віталій розповідає, що вони в Крилосі ще з п’ятниці. Допомагали встановлювати намети для паломників і т.д. Сюди приїздять вже втретє.
«Ми не йшли сюди пішки, як прочани, — говорить Віталій. — Але ми тут помагаємо. При нашій організації є капелан, він нам пояснював — те, що ми тут робимо, так само рахується, як проща. Ми тут людей відгороджуємо, робимо коридор для священиків, коридор до ікони, аби люди не ломилися. Чомусь дехто думає, що як перші підійдуть до образу, то їм більше поможе».
Також Віталій наголошує, що нагляд за прочанами таки потрібен. Каже, в суботу затримали хлопців, які розпивали алкоголь. «То були місцеві, неповнолітні, — розповідає тризубівець. — Що зробиш, хіба козацьким методом їх покараєш — буками по одному місці».
І найважливіше — цьогорічну прощу в Крилосі присвятили спільній молитві за мир. Дуже хочеться вірити словам глави УГКЦ Святослава Шевчука:
«Слово, яке нині несе церква, — це слово надії, що Господь з нами. Сила Божа здатна залагодити будь-які конфлікти, протистояння. Той народ, який надіється на Бога, — непереможний».
