Щороку в останню неділю травня в Україні відзначають професійне свято працівників хімічної та нафтохімічної промисловостей або ж просто – День хіміка.
Якщо ви вважаєте, що хімія наука не така весела, то ці історії точно перевернуть ваше уявлення про вчених, пише Радіо Максимум.
Випадкове відкриття
У далекому 1903 році французький хімік Едуард Бенедиктус випадково впустив колбу з нітроцелюлозою. Звісно ж, скло тріснуло, але не розлетілося на шматочки. Саме після цього Бенедиктус застосував своє неумисне відкриття у виготовленні лобового скла для авто.
Від фізики до хімії один крок
“Батько” ядерної фізики Ернест Резерфорд якось сказав, що “всі науки можна розділити на дві групи: фізику та колекціонування марок”. Але Нобелівську премію науковець отримав саме з хімії! А все за “проведення досліджень в області розпаду елементів у хімії на радіоактивні речовини”. Врешті Резерфорд зізнався, що з усіх перетворень, які він бачив, “найнесподіванішим стало його власне – з фізика у хіміка”.
Як відкрили антибіотики
Британець і бактеріолог Олександр Флемінг не любив прибирати на своєму лабораторному столі. І саме це допомогло у 1928 році зробити одне із найвагоміших відкриттів у медицині 20 століття. Поки всі колеги Флемінга одразу після дослідів очищали горнята від бактерій, то британець лінувався і тримав їх на 2-3 тижні у такому стані. Лише тоді, коли на столі вже було забагато склянок, тоді бактеріолог і починав прибирати та розглядати посуд. Саме так він і відкрив перший антибіотик – пеницилін.
Але це не означає, що біля вашого ПК чи ноутбука варто залишати кладовище горнят та тарілок, які лінь помити. На вулиці 21 століття, тому навряд ви щось нове відкриєте, крім вищого рівня неохайності.
Коли ще не було Google translate
Сукралозу, яка вважається замінником цукру, також відкрили зовсім випадково. Професор Леслі Х’ю працював з іноземним студентом і дав йому завдання протестувати (англійською – test) хлоровані сполуки цукру, які вдалося отримати у лабораторії. Студент не надто добре володів англійською і вирішив, що йому потрібно спробувати речовину на смак (англійською – taste). Тоді він і зрозумів, що вона є доволі солодкою.
Просто додай бульбашок
Англійський вчений Джозеф Прістлі у далеко 1767 році захоплювався природою бульбашок, які з’являються під час бродіння пива. Якось він помістив чашу з водою над пивним чаном, а тоді скуштував її. Раптовий освіжаючий ефект дозволив відкрити вуглекислий газ, який досі використовують під час виробництва газованих напоїв.
