Це одна з сотень історій військовослужбовців ТЦК. Не «хабарники», не «ухилянти» і не «родичі генералів». Справжні герої, які отримали поранення, мають бойовий досвід і з об’єктивних причин не можуть продовжити подальшу службу на передовій. Проте продовжують служити Україні.
Сержант Віктор С. після двох років на фронті нещодавно поповнив ряди одного з ТЦК Івано-Франківської області, де служить командиром відділення роти охорони.
Чоловік родом з Тернопільщини, де добровільно вступив до лав Збройних Сил України 24 лютого 2022 року. Брав участь у бойових діях у складі окремого піхотного батальйону 42-ї окремої механізованої бригади на Донеччині.
Після бойового злагодження кулеметний взвод, який очолював боєць, був передислокований в район Серебрянського лісу, де довший час тримав позиції поблизу Кремінної та Бахмута. Після чого був виведений на відновлення у зв’язку із захворюванням серця.
На даний час Віктор залучається до виконання мобілізаційних завдань. Каже, ресурс людей, які пішли воювати з перших днів не безмежний і їм потрібна заміна. Вважає, що перемагати потрібно на полі бою, адже не має віри ворогу та домовленостям.
Comments are closed.