У стінах новоствореного музею при Архікатедральному і Митрополичому соборі Воскресіння Христового в Івано-Франківську зберігаються речі, які пережили століття: старовинні ікони, плащаниці, літургійні книги, документи передвоєнної доби.
Ідея створення цього музейного простору визрівала роками. Її початок — у невеликій колекції ікон, яку поступово почав збирати настоятель Катедрального собору отець Юрій Новіцький, продовжуючи задум світлої пам’яті Єпископа Миколая Сімкайла. Сьогодні музей уже освячений, але поки працює у форматі екскурсій для груп, повідомляють на сайті Івано-Франківської архієпархії УГКЦ.
В експозиції музею безліч унікальних та сакральних речей: гуцульські хрести, стародруки, документи і фотографії, чаші, ікони й коругви. Та особливе місце в ній займають плащаниці. Їх у колекції понад сто.
Коли у 2005 році мене призначили адміністратором парафії, у мене була така фобія — я дуже боявся, що може статися так, що в Катедрі не буде плащаниці. У нас була плащаниця, але вона вже була старенька. Ми її маємо і досі, я навіть можу вам її показати. І я дуже переживав: не дай, Боже, щось станеться, а потім люди прийдуть на богослужіння — а плащаниці нема. Та згодом нам почали приносити плащаниці — деякі старі, потребували реставрації. Їх відновлювали, і колекція поступово зростала, – розповідає Юрій Новіцький.
Найстаріші з плащаниць датуються приблизно серединою XIX століття. Старших уже важко знайти, бо матеріал має свої межі.
Майже 200 років — це дуже великий термін. Сам матеріал починає руйнуватися. Як би його не консервувати, не обробляти спеціальними засобами, він просто розсипається. Та й найбільший розквіт створення плащаниць був приблизно від середини XIX до початку XX століття, – каже настоятель храму.
Наразі музей не має постійного режиму роботи. Приїжджають паломники з області, які їдуть у Крилос чи Старуню. Вони телефонують і кажуть в який час будуть. Тоді священник проводить для них екскурсію.
