«Репортер» продовжує публікувати Івано-Франківську абетку. Вона побачила світ на День міста – ще 7 травня 2022 року. Втім, через війну презентація пройшла майже непоміченою. На полиці книгарень видання теж не потрапило, бо його дарували офіційним делегаціям. А шкода ж, адже абетка гідна, аби її побачили читачі… Цього разу – літера Ш. У Франківську це штрика і штруцлі, пише краєзнавець Іван Бондарев.
Люди старшого покоління часто називають залізничну колію – штрикою. Для розвитку Станиславова оця штрика зіграла провідну роль. У середині ХІХ століття тягнули колію зі Львова до Чернівців. За початковим планом, вона мала проходити найкоротшим шляхом – попри Тисменицю, минаючі Станиславів. Але доля розпорядилась інакше.
Відтак, наше місто стало залізничним вузлом, штрика дала роботу багатьом мешканцям, а середмістя прикрасилось помпезними будинками. Наприклад – теперішнім головним корпусом медуніверситету та Палацом правосуддя.
Про те, чим ще наше місто завдячує залізниці, читаємо тут:
Якбитологія Станиславова: уявімо, що австрійці проклали колію через Тисменицю (ФОТО)
І тут:
Якбитологія Станиславова ІІ: що втратило б місто, якби колію проклали через Тисменицю (ФОТО)
146 років наше місто перебувало у складі Австрійської (пізніше Австро-Угорської) імперії. Майже півторастолітнє панування австрійців залишило помітний слід в культурі, архітектурі, діалекті, побуті містян. Зрозуміло, галицька кухня теж зазнала імперського впливу.
Насамперед австрійці привчили місцевих пити каву. А ще вони принесли з собою смачну випічку. Галичани виявились хорошими учнями, тому ще невідомо, що смачніше – віденський штрудель чи станиславівські штруцлі.
