Євгенія Ступ’як В суботу, 6 грудня, Івано-Франківськ відвідав Сергій Жадан, і то не сам. Письменник прибув у гості разом з «Собаками у космосі», харківським ска-гуртом. Разом вони презентували в арт?кафе «Химера» спільний проект «Спортивний клуб армії», який поєднує у собі музику ска, реггі та панк із поетичними текстами.
Як повідав пресі Жадан, з «Собаками» він уже знайомий давно, років так з вісім. І якось настав один прекрасний день, коли йому забаглося «чогось такого, з трубами, дудками, і от згадав про «Собак». Результатом став цей проект і аудіоальбом, в рамках промоційного туру на підтримку якого і відбувся візит.
І хоча Жадан того вечора запевнив, що на створення такого проекту його надихнув ніхто інший, як співаючий ректор, сам Сергій його подвиг повторити не насмілився. Мовляв, совісливий, вирішив не співати й не травмувати нічию психіку, бо, як сам признався, ні голосу, ні слуху природа йому не дала. За що всі присутні того вечора були йому вельми вдячні, бо почули чудові авторські читання під не менш чудову музику.
Виступ суботнього вечора можна умовно поділити на три частини. Спочатку перед публікою з’явився сам письменник у білому комбінезоні, який вочевидь мав символізувати зв’язок з космосом. Жадан читав вірші, як давно відомі, так і нові, ті, що ввійдуть у збірку «Ефіопія», яка вийде у світ десь через два місяці.
А потім підтягнулися уже й «Собаки», в таких же самих комбінезонах, недаремно ж вони «у космосі». І хоча місця у «Химері» не надто багато, але подригати ногами тоді довелося усім, навіть тим, хто тусувався біля дверей туалету. Однією з родзинок виступу став дивний чувак з виделкою і якоюсь посудинкою, який вирішив повечеряти просто біля ніг декламуючого вірші Жадана. Цілком можливо, що це був давній і таємний ритуал для посвячених, оскільки Жадан від його приходу не розгубився і передав чувакові привіт від харківських колег, дослівно «торчків».
Не даремно Жадана таки вважають письменником соціальним, а презентований проект називається «Спортивний клуб армії». Публіка, яка десь на половину складалася з представників сильної статті, особливо бурхливо реагувала на жаданівські рядочки «Мамо, я дебіл, а дебілів в армію не беруть, навіть в нашу, українську». То ж письменнику довелося декламувати цей вірш двічі.
А під кінець, добряче розігрівши публіку, Сергій Жадан покинув сцену, залишивши там тільки «Собак». От тут то й почалися справжні танці, коли всі щасливі від хорошої поезії, музики, випитого пива і присутності щасливих від тих же факторів друзів, почали відриватися на повну.
Comments are closed.