Радіо «Західний полюс» 25 грудня святкує свої 14 років. За цей час у ньому помінялися і програми, і колектив. Втім, популярності «найтепліший полюс планети» не втратив. Як воно було та як воно буде надалі, «Репортеру» розповів директор радіо Володимир Фомін.
– Що першим спадає на думку, коли згадуєте «Західний полюс» чотирнадцятирічної давності?
– Першою людиною на нашому радіо був Ігор Маслов. Який і став головним редактором. Потім були Сергій Капітанов, Любов Ніколаєнко, Сергій Романюк, Юрій Горбунов, Андрій Федотов (Федот). В нас стояв магнітофон, з якого і «крутили» музику, а діджеї, між тим, спілкувалися зі слухачами. Якщо згадати, то це було друге радіо у місті, яке відкрилося на півроку пізніше за «Бойчук‑студію». До речі, перші зміни діджеїв були по 12 годин, адже їх було тільки двоє: Капітанов і Федотов. А виходили через день. Ще були новини, які готував Ігор Маслов, їх начитували Юрій Горбунов та Сергій Романюк.
До речі, першою передачею стали «Проїзди». Про загублені та знайдені речі. Вона є й донині.
– Які передачі ви вважаєте найуспішнішими?
– «Калинова діра» була найбільшою бомбою. Якщо говорити відверто, то саме вона розкрутила «Західний полюс». В період популярності тієї програми в мене був випадок, коли я гуляв з дитиною в парку, а на слупі був прикріплений гучномовець – звідти лунала музика. Коли почалась «Калинова діра», то люди посходилися, аби її послухати.
– Ще були «бомби», може й менші?
– Другою стала «Висадка в піжамі», яку вели Федот і Бирчик. Вона виходила вночі, як завжди, в прямому ефірі. На радіо дзвонили люди, а ведучі просто «гнали» та розкручували якісь прикольні теми. Ще була передача «Нічні метелики» з Оленою Аністратовою та Ольгою Олійник. Вона виходила раз на тиждень, теж вночі, та була направлена на теми кохання і сексу. Тоді було багато активних людей, які телефонували вночі, тому й ефіри були цікавіші.
– Яким має бути діджей?
– Людина має бути з мізками – це раз. А ще він повинен уміти подати інформацію так, щоб це заставляло людей не переключатися на іншу хвилю.
– Хто у вас вирішує, чи людина може працювати діджеєм?
– Колись ми всі збиралися і просто кидали людину «під танк». Тобто випускали її у прямий ефір. А самі слухали: чи дзвонять люди, чи в нього виходить з ними говорити. Зрештою, таку школу пройшли всі.
– Хто залишився зі «старих» діджеїв?
– Тільки Дира та Юля Кравченко (відома як Юля Меніжарко). Решта – нові кадри.
— Інші виросли та поміняли фах?..
– Про всіх довго розповідати. Наприклад, Федот пішов у музику, в «Перкалабу». Де Юра Горбунов і Сергій Романюк, люди знають та бачать. Дехто пішов працювати за фахом. Був у нас такий хороший діджей Ростик Сліпенчук, він вчився на економіста. І коли йому запропонували посаду керуючого банком, то він пішов туди. Був ще Руслан Пригаський, який отримав хорошу посаду на «Буковелі». Відрадно сказати, що наші люди виросли до серйозних посад.
– За 14 років і радіо подорослішало?
– Так, бо коли ми відкрились, це була така собі молодіжна хвиля. Тому молодь виросла, а ми постаріли. Зрештою, з кожним роком радіо прогресує та міняється. Зараз ми вирішили зайнятись містом, життям людей. Аби їм було цікаво.
– Скільки зараз на радіо творчих працівників?
– Приблизно два десятки: діджеї, музичні редактори, ведучі передач. Відверто скажу, що людей постійно не вистачає. І їх нема де взяти, бо молодим людям стало не цікаво працювати ведучими.
– Що входить в обов’язки музичного редактора?
– Дивитись за музичними новинками, ставити цю музику на радіо, і дотримуватись умов ліцензування. Тобто, в ліцензії є суворо прописана квота на мови: 50 % музики має бути українською мовою, решта – російською, закордонною.
– Чи були у вас випадки, коли молоді виконавці приходили до вас зі своїми піснями для розкрутки?
– Постійно приходять. Але тільки музичний редактор може дати добро, або сказати відкрито, що це лайно. Зрештою, радіо має свій формат і пісня або проходить в нього, або ні.
– Як запустити пісню в ротацію?
– Пісня ставиться в хіт-парад, і якщо за неї голосують, то її крутитимуть. Зрештою, все йде від ініціативи музичного редактора: якщо він відчуває, що це буде хіт, то відразу запускає її в ефір.
– Чи можна зараз сказати, що когось із франківських груп своїми ефірами розкрутили саме ви?
– Сказати, що саме ми розкрутили, складно. Адже без радіо є й інші шляхи. Втім, якщо брати, наприклад, хіти гурту «Хвилю тримай», то основна їхня ротація була у нас. Зрештою, всі більш-менш популярні групи у нас постійно крутились, як і зараз. Часи тоді були інші, на відміну від ниніш-ніх. Бо зараз є Інтернет.
– Чим «Західний полюс» кращий від інших?
– Зараз є багато нових радіо, тому сказати, що ми кращі, важко. Але ми стараємось. Насправді глобалізація і невизначене законодавство вбивають FM‑станції. Бо якщо ви позиціонуєте себе як рок-радіо, то згідно із законодавством ви повинні «крутити» 50 % рокових пісень. А де ж їх набрати?
Щодо глобалізації, то,наприклад, «Європа плюс» – французький проект, «Авто-радіо» і «Русское радио» – російські. Повірте, що дуже важко працювати з такими монстрами. Тому, якщо «Західний полюс» існує, то це є ознакою того, що нам це вдається. Більше того, ми транслюємо 100 % свого продукту. Тому й конкуруємо з міжнародними чи транснаціональними компаніями.
– Будете робити щось нове?
– У нас відбулися невеликі зміни, бо ми з’єднались із «Захід Медіа Плюс». Тому плануємо з 2010 року робити нові проекти, підшукувати цікавих людей для роботи. І останнє: слухайте наш святковий ефір 25 грудня – упродовж дня будуть цікаві конкурси, розіграші та призи.
