Культура

Про німих свідків історії

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Надія Шегда Минуле залишається у спогадах, допоки люди живі. А щоби діти, онуки і правнуки могли дізнатися, якими були їхні діди, побачити хоча б окрайчик своєї батьківщини у минулому, то у мандрівку їх повести може хіба що збережена картина чи листівка. Є люди, які збирають старовинні листівки і таким чином забезпечують нерозривну єдність поколінь. 

У четвер, 16 жовтня, в обласній науковій універсальній бібліотеці ім. І. Франка відбулася цікава і неординарна подія — презентовано зібрання старовинних гуцульських листівок кінця 19 — початку 20 століть. Серед організаторів виставки — мистецький центр «Барви» (м. Київ) і театр кіно «Люм’єр».

Колекція представлених поштових листівок має не лише історичну, а й мистецьку вартість. Зібрання своїх надбань презентували Петро Корпанюк, нащадок славнозвісних родин Корпанюків та Шкрібляків з Косівщини, та Мирослав Близнюк. Обидва, закохані у народне мистецтво і традиційну культуру Карпатського краю, своє захоплення філокартією роздаровують людям, адже розуміють, що сховане у шухляду ніколи не матиме цінності… хіба що для інших колекціонерів. До речі, найдорожча поштова листівка, а така є і найстарішою, коштує сьогодні 200 грн. Проте, звісно, заплатити таку ціну може лише той, для кого ця річ справді є цінністю.

Географія пошукової роботи, як розповів Мирослав Близнюк, зводиться переважно до Польщі, адже найбільша кількість поштівок свого часу була вивезена саме туди. На відкритій виставці представлена половина листівок з колекції Мирослава Близнюка, в альбомі «Мій рідний край», що укладений Петром Корпанюком, — десята частина.

Щодо альбому?каталогу, то видано його у 2007 р. у Києві (Видавничий дім «Адеф-Україна»). Видання є дуже цінне, ошатне і тематично охоплює Гуцульщину, Покуття, Бойківщину та Опілля. Понад 600 листівок згруповані у розділи «Краєвиди», «Міста й містечка», «Села та присілки», «Мешканці краю», «Родина», «Життя громади», «Матеріальна культура», «Народне мистецтво», «Привітальні та інші листівки» і розповідають мандрівникам сторінок про життя Карпат понад сто років тому. Також в альбомі є листівки з приватних колекцій Олександра Кагляна, Володимира Гавриленка, Івана Вишиванюка, Сергія Полегенького, Романа Білика, Олександра Поліщука і Олега Гречаника. Українська нація — з бурхливим минулим і цікавим майбутнім — про це засвідчують щоразу збирачі нашої давнини. То, може, не варто нехтувати старовинними листівками, які випадково чи, може, не зовсім втрапили до наших рук?