Минулого тижня у Івано-Франківському коледжі фізичного виховання було справжнє свято. Студентський театр мініатюр, який діє при цьому навчальному закладі понад 15 років, святкував одразу декілька перемог. По-перше, на нещодавньому творчому звіті театр отримав почесне звання «Зразкового студентського художнього колективу». По-друге, недавно фізкультурники-театрали побували на столичному конкурсі фестивалів студентської творчості «Весняна хвиля-2011», звідки двоє з них привезли дипломи лауреатів, а інші – грамоти.
 |
Зала вітала оплесками акторів, а від них теплі слова звучали на адресу незмінного художнього керівника студтеатру, народного артиста України Володимира Родя. До речі, не так давно він зустрів свої поважні 80 років.
«Діти талановиті, адміністрація закладу сприяє. Репетиції проводимо і понад норму, і у мене вдома. Ну, хто ще похвалиться таким серйозним званням серед закладів такого типу, як наш?!», – тішиться перемогою своїх учнів Володимир Родь.
Тут завжди було почесно та престижно грати, аби лише довірили… Так казали театрали-випускники, пригадуючи свої ролі. На святі був навіть перший Стецько. Саме так представила Руслана Сеника засновниця театру Галина Михайлишин. Вона займалася тоді виховною роботою у коледжі та взялася режисерувати це свято. Руслан Сеник нині – майор, працює в управлінні спорту Міноборони. Каже, що й донині пишається своєю колоритною роллю Стецька, яку грав ще 15 років тому.
У мистецькому доробку театралів-фізкультурників за 15 років – більше півсотні постановок. Серед них: «Наймичка» та «Відьма» за Шевченком, «На перші гулі» за Васильченком, «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» за Кропивницьким, чимало гуморесок Павла Глазового, багато інших.
А того вечора упродовж двох годин присутні мали змогу співпереживати разом з «Побожною» Стефаника, «Покусаним» Горіна, «Фараонами» Коломійця, сміятися із «Бабою Параскою та бабою Палажкою» Нечуя-Левицького, «Сватанням на Гончарівці» Квітки-Основ’яненка. До речі, за словами викладачів, саме остання є наразі їхньою найулюбленішою. Чого тільки варта комічна роль Стецька, яку нині просто неперевершено виконує четвертокурсник Сашко Белей. Та й узагалі, жартувати тут вміють. І радіти. І плакати. І бути вдячними.
