Культура

Мистецтво чаювання

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Надія Шегда Завжди прагнемо почути, пізнати, побачити, спробувати щось нове й небачене досі. І хоча наша зацікавленість східною культурою не сьогоднішня…, «чайна церемонія» на устах і в руках (передаємо один одному диски з китайською музикою, яку китайці слухають під час чаювання) теж не від учора, проте бажаючих на власні очі побачити як і скільки триває приготування чаю, а також посмакувати вміло завареним китайцями чаєм прийшло чимало люду. 

 

11 серпня в театрі кіно «Люм’єр» молодіжна міжнародна організація «AIESEC» у Івано-Франківську» в рамках проведення проекту «Міжнародний літній табір», організувала «Чайну церемонію», якій передувало ознайомлення присутніх із Китаєм, його культурою та традиціями. Щодо табору, який ось-ось завершиться (зараз у Івано-Франківську гостює вже другий заїзд учасників), то, як розповів нам голова «нашого» «AIESECу» Сергій Караванець, «весело, динамічно і для нас дещо не передбачено з віковою категорією, бо ми сподівалися зустріти молодих людей трохи старшого віку». Тренерами табору є молоді люди з Туреччини, Тайваню, Грузії і троє представників з Китаю. Саме вони навчали франківців мистецтву чаювання.

Чай слід пити без цукру та без цукерок і тістечок, як зазвичай, звикли ми з вами. У Китаї чай готують для старших, як вияв поваги до них молодшого покоління, а також символічно ознакою прохання про вибачення буде пригощання чаєм того, кого, особа китайської національності чимось образила. Що ж, доволі гарна традиція, чи не так? Варто намотати на вус!

І ще… виявляється, коли представники Китаю готувалися до цієї церемонії, наші запропонували їм: якщо не вистачить горняток китайських, можна буде наливати чай у японський посуд, на що вони дуже образилися… Як ми дізналися, китайці завжди ображаються, коли їх плутають з японцями. А нам подумалося: ну майже, як деякі українці, яких чомусь?… іноді плутають з росіянами.

Не ображаймо, не ображаймося і насолоджуймося чаюванням задля спілкування!