Культура

Культурна революція: завдяки кому?

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Надія Шегда Те, що у невеликому, здавалося б, провінційному місті на Прикарпатті творить оркестр великого масштабу і великої ваги — неабияка розкіш і гордість як для міста, так і для всієї України й світу.Це, мабуть, є доказом того, що її величність класична музика вибирає тих і там, де її прагнуть і де в неї залюблені віддано і безумовно. І певна річ, стає обраницею тоді, коли їй підкоряються для того, аби бути у натхненному полоні високого духовного мистецтва, що насичує життя змістом, сенсом і допомагає віднайти себе. 

 

Можемо з певністю говорити про культурну революцію, адже вже понад 20 років у Івано-Франківську маємо змогу слухати оркестр «Гармонія Нобіле», тоді як навіть у великих містах камерні оркестри, яких ще у радянські часи було в Україні значно більше, вже припинили своє існування. Оскільки культура за радянської влади була засобом ідеологічного впливу, то і на музичну сферу, зокрема, виділялися чималі кошти. Добре ж знаємо, як неналежно, на жаль, фінансується культура в Україні сьогодні. Про що й казати, коли для того, аби придбати скрипку, потрібно мати чималі кошти. І на сцену на зустріч з глядачем музикант не може дозволити собі вийти у порваних черевиках і поганенькому костюмі, бо доносить до реципієнта естетику.

Прагнення до вдосконалення і український дух — ось, що на думку керівника оркестру Олега Герети дало такий плід — високий професійний рівень. «У нас самодостатні музиканти», — стверджує маестро.

З 1985 р. «Гармонія Нобіле» — філармонійний оркестр. Тому щороку, коли відкривається музичний сезон, поціновувачі справжнього мистецтва — мешканці та гості міста — мають змогу почути різні програми, які не повторюються. Щоразу переповнена зала свідчить про те, що врешті люблять, шанують і хочуть слухати класичну музику. Сприяти підвищенню естетичного рівня українського слухача, зокрема у сфері музичного мистецтва, до речі, — одне із завдань, які ставлять перед собою музиканти. А ще, добре розуміючи, що не так багато артистів, які б представляли наше якісне мистецтво за кордоном, «Гармонія Нобіле» заповнює і цю нішу.

У репертуарі оркестру — кращі взірці класичної української та світової музики. Саме таке українське музичне обличчя везуть митці до Польщі, Італії, Швеції, Франції, Угорщини, заявляючи щоразу концертними турне про свою та всеукраїнську «фантастичність». Після перебування, приміром, у Швеції, у рецензіях музикознавців та закордонної преси йшлося про те, що такого фантастичного оркестру ще від часів, коли до Швеції приїздив відомий оркестр «Віртуози Риму», у них ще не було. Першими успішними виступами були концерти на батьківщині скрипкового мистецтва в Італії. Проте хвалебні відгуки для них не є самоціллю, бо найголовніше те, що українську класику слухають захоплено і чи не найбільшою похвалою є на обличчі людей у залі сльози радості та очищення, що котятяться додолу.

Що ж до виступів в Україні, то знову ж таки, на превеликий жаль, їх є не так багацько. «У сучасних умовах творчі зв’язки між областями не спрацьовують, — як розповів нам Олег Герета», — і це, звісно, збіднює, гальмує ро­звиток української культури». Єдиною програмою, яка в Україні пропагує класичну музику, є «Класік-прем’єр», і будучи в Києві та ставши її учасником ще багато років тому — оркестр «Гармонія Нобіле» здобув визнання в Україні. Серед виступів на столичній сцені особливим був виступ у Київському оперному театрі. Участь у двох всеукраїнських та у міжнародному конкурсі принесла музикантам лауреатство перших премій.

Серед різноманіття програм для різної вікової категорії людей увінчалися успіхом експерименти із концертними програмами за участю естрадних співаків, які окрім естради виконують і класику (Тарас Петриненко, Олександр Пономарьов та ін.). Ці виконавці із задоволенням виступають у супроводі живої музики, без електронних засобів підсилення чи обробки звуку.

Серед відгуків спеціалістів є висловлювання, які свідчать про унікальність камерного оркестру «Гармонія Нобіле»: «В плані специфіки виконання, такої, як ансамблева зіграність, ви перевершили всіх, тому що із диригентом бувають проблемні моменти, а у вас їх практично ніколи немає». А справа ось у чому: відколи заслужений артист України Олег Герета є художнім керівником, оркестр виступає без диригента. Нам початках, коли оркестр шукав себе, проходив етапи становлення, звичайно, він потребував вправної руки диригента, який би допомагав музикантам сконцентруватись, об’єднати зусилля. Але ось уже більше десяти років оркестр працює без диригента. Таких оркестрів в Україні немає, і в цьому теж його неабияка унікальність. Найменший порух душі, очей, рук у прекрасній ансамблевій єдності виказує ідеальну зіграність музикантів.

У 2006 році, за словами керівника оркестру, «сталася несподівана і хвилююча подія» — Міністерство культури України надало оркестру статус Академічного, що засвідчило ще раз про високе визнання нашого колективу. До цього в Україні існував тільки один оркестр із таким статусом — це «Віртуози Києва» під керівництвом Богодара Которовича, який є Національним.

Півтора місяці тому, наприкінці липня, закінчився концертний сезон у містечку Сент-Кіпрієн, що у Франції. На престижному Міжнародному фестивалі, що відбувався за участю відомого арфіста Ксав’єра де Мейстра, своє високе мистецтво дарував і наш оркестр.

Без спину — від одного концертного сезону до іншого. Вже багато років концертний сезон в Івано-Франківську відкриває камерний оркестр «Гармонія Нобіле». Цьогоріч наприкінці сер­пня у залі філармонії вперше він розпочнеться своєрідним фестивалем альтової музики. В гостях матимемо альтистів Євгена Мацьківа (США) та Андрія Війтовича (Великобританія).

Звучання «Гармонія Нобіле» зафіксоване у чотирьох аудіо-альбомах.

Висока майстерність досягається копіткою працею, а творити — значить робити те, до чого покликаний кожен із нас, значить дарувати, значить народжувати, значить жити і виконувати свою місію на Землі. То хіба це може не приносити величезну радість і задоволення?