Вокальне телешоу «Суперзірка» стартувало у прямому ефірі наприкінці березня. Відібрані на всеукраїнському кастингу із 25 тисяч претендентів 26 учасників зробили перші кроки на велику сцену. Серед них – студент Національного університету нафти й газу Назар Голей. У вівторок, 11 травня, Назар упевнено тримався у вісімці фіналістів.
Півтора місяці у київському гуртожитку, без рідних і близьких, із суворим графіком і виснажливими репетиціями для 18‑річного хлопця стали серйозним психотренінгом і поштовхом до переосмислення себе та світу. За словами ведучого телешоу Юрія Горбунова, ім’я суперзірки, себто учасника, який переможе в проекті і отримає один мільйон гривень, стане відомим лише у червні. А поки, щовівторка та щосереди біля екранів телевізії вмощується чи не увесь Франківськ.
Його батьки, однокурсники, друзі. В інтернетрях знайомі і зовсім чужі для Назара люди агітують одним одного, щоб голосувати за франківця з голосом Елвіса Преслі, що співає під таким‑то номером… Сам Назар вірить у те, що будь-яка його цифра – то «Боже» число. Та й узагалі випадковостей у житті просто не буває, вважає він.
Від ночі до ночі
«Живемо усі разом у гуртожитку. Врешті перейшли через весняну депресію, – розповідає Назар про робочі будні між концертними виступами. – Не часто вдається відволіктися і розслабитися. Графік інтенсивний і напружений. Як правило, щодня встаємо з самого ранечку – і на репетицію. Єдиний день, коли можемо собі дозволити прокинутись близько першої, – четвер». Це коли після ефіру учасники, що залишились, проводжають тих, які вибули. До третьої-четвертої ночі спілкуються, пригадують пережите.
Ось на минулому тижні, наприклад, вибув учасник з Донецька. Назар каже, що хлопець став для нього другом, а тут довелося розставатися. Було не просто.
А взагалі‑то після кожного ефіру, на наступний день, відбувається вибір нової пісні і тональності, у якій учасник її співатиме, а ще – урок з вокалу. В понеділок – репетиції на сцені з режисером та оркестром. А оскільки всі учасники щодня разом їдуть на репетиції і повертаються до гуртожитку теж разом, то й доводиться одне на одного чекати.
«Щоразу стараємось абстрагуватися, зекономити енергію і максимально викластися, чи то під час репетиції, чи то на виступі, – розповідає Назар. – Якщо пісня близька, то все вдається віддразу, наче на одному подиху. А буває, доводиться використовувати знання з акторської майстерності, тобто грати, а не жити».
Пісня «Жовтий лист» Володимира Івасюка, яку Назар сам для себе обрав у другому фінальному виступі, була для нього, мабуть, найважчою у проекті. Попри те, що він розумів її та відчував, члени журі закцентували на тому, що для 18‑річного хлопця за змістом вона аж надто важка.
Зовсім інша історія з піснею «Надія є» групи «Mad Hеads». Назар каже, що пісня позитивна, до того ж, він сам не дуже похмурий хлопець». Молодий співак каже, що йому неважко перевтілюватися. Та й страх перед піснями російською мовою вже не муляє. От тільки певен хлопець, що найорганічніше звучатиме та пісня, яку він напише сам. «Це обов’язково буде, – каже Назар. – Пізніше. Серед моїх планів – здобути вищу музичну освіту» Каже, що без зволікань візьметься за навчання одразу після завершення проекту.
Наука
Назар розповів «про найскладніший, проте найцікавіший предмет», який проходять учасники «Суперзірки». Це – акторська майстерність. «Серед вправ і завдань ми робили «Кола плачу і сміху», одягали маски, що знерухомлювали лице, працювали на сконцентрованість всередині групи як назовні, так і зсередини. Щодо майстер-класів з вокалу, то тут ми теж займалися у кращих вокалістів: Рими Шаповалової, Галина Голубєвої».
Функція проектного психолога, як розповідає Назар, вберегти учасників від нервових зривів. Найперше, що робив психолог, – це готував їх до вильоту. «Зрештою, в кожного з нас час від часу виникають свої думки, сумніви, вагання, – говорить Назар. – А для кращого зрозуміння себе, ми заходимо у транс, напівгіпнотичні стани. Щодо проекту в цілому, то екстремальні ситуації і спресований час змушують позбавлятися будь-яких комплексів і проявляти себе в інших якостях».
Назар каже, що нині він значно легше рухається і танцює. «Якби мені ще півроку тому сказали виступити перед усією Україною, то я навряд чи зміг би. А нині це для мене неважко, – говорить іванофранківець. – До того ж, для мене комфортний цей ритм…».
Що далі
«Я розпочав інше життя. Зрозумів, що воно зовсім не таке, як я собі думав. А все, що тут відбувається, настільки мені близьке і комфортне, що часом не уявляю, де бути і що робити за межами проекту», – говорить Назар Голей. Цього вівторка він знову здивував новим образом – співав пісню із фільму «Сімнадцять миттєвостей весни».
Що ж, вболіваємо. Бажаємо перемоги!
Comments are closed.