Дерево щастя вже гнеться

Івано-Франківськ отримав в дарунок цю скульптуру в 2009 році під час фестивалю «Свято ковалів». Відтоді, проходячи пішохідною зоною вулиці Незалежності – «стометрівкою» – можна спинятися й задивлятися, а можна й на гойдалці погойдатися. Але якось так трапилося, що хтось причепив колодку на щастя і приніс дереву нещастя, бо почало воно обростати такими ж замками, як у врожайний рік. Ковалі урожай вже й збирали, але де там. «Плодів» стає більше, гілки дерева хоч і металеві, а вже вигинаються.

«У зв’язку з цим втрачається естетичне призначення, – наголошує заступник голови Спілки майстрів ковальського мистецтва України Сергій Полуботько. – Дерево перестає бути прикрасою, а набуває вжиткової функції, і якщо ставитися до цього по-філософськи, то воно живе своїм життям. Тобто, ми народили, і воно самостійно розвивається. Вже інші люди працюють з ним, обписують, але справа в тому, що не для цього ми його робили. Звісно, ніхто не проти людського щастя, якщо воно справді з’являється після повішеної колодки. Але зникає сама ідея та естетична функція цієї скульптури».

Факт чіпляння замків на дерево в центрі міста досить дивний, тому що в інших містах зазвичай це роблять на мостах і ключі викидають у воду. З іншого боку, зрозуміла позиція – люди хочуть щастя, і в цьому сенсі популярність дерева тішить.

Вихід із ситуації ковалі шукатимуть у створенні нової скульп­тури. Вона постане зі зрізаних колодок, а поруч, або в цій же композиції, створять місце, яке буде поповнюватися новими «замками щастя». Ще один варіант – створити окремий традиційний місток кохання, де ці колодки будуть закріплюватися й надалі.