Івано-Франківський міський суд продовжує розгляд справи колишнього директора міського департаменту містобудування та архітектури Олега Гаркота. У четвер, 17 жовтня, продовжили досліджувати докази проти обвинуваченого.
У коридорі перед судовим засіданням
Спершу суддя Дмитро Руденко оглянув гроші, вилучені під час затримання Гаркота. Адже на попередньому засіданні 24 вересня потерпілий Віктор Ломей попросив їх показати. Отже, суддя одягнув рукавички, відкрив пакет, звідти – другий пакет, а з нього – третій, з трьома печатками. Відкрив і його, витягнув гроші. То були дві пачки банкнот, перемотані резинками: одна – по 50, інша – по 100 доларів. Загалом, як сказав суддя, – 24 700. Ломей свої гроші впізнав і навіть погодився їх не перераховувати.
Далі взялися за відеодокази, розміщені на трьох флешках. Не змогли відкрити перший файл. «Можливо комп’ютер заслабкий? Тому що звук є, а відео зависає», – сказав прокурор. «Що ж ви так слабо готувалися? – спитав суддя Руденко. – То таке буде по кожному?».
Вирішили дивитися CD-диски. Увімкнули одне відео – там зустріч Ломея з депутатом міськради Володимиром Колковським, яке всі охочі давно подивилися в інтернеті. Увімкнули інше – те саме… Потім подивилися кількасекундне відео, яке Ломей знімав у кабінеті Гаркота – жодної конкретики. Картинка весь час трясеться, певно, відеокамера висіла на одязі Ломея.
Потім не відкрилося ще одне відео. «Що ж ви такі диски до суду відправляєте?», – спитав суддя. Прокурор не відповів. Тож Дмитро Руденко оголосив перерву на 2,5 години, аби прокуратура змогла забезпечити справні технічні засоби.
Після перерви прокурор виправдався, що для перегляду на комп’ютері потрібна спеціальна програма. Її не було, тепер є, все має бути гаразд. Монітор дещо розвернули – аби було видно і суду, і присутнім. Що бачив суддя, сказати важко, а інші – майже нічого.
Отже, відео відкрилося. То були події вечора 9 жовтня 2012 року. Із комп’ютера лунав голос тодішнього секретаря міськради, а нині народного депутата Руслана Марцінківа: «Подивіться, що вони витворяють! Хлопці, ви ж українці – хіба не стидно? Це свавілля! Ви стали свідками того, як їм були підкинуті наркотики! Вони програють вибори і тому таке витворяють! Хай покаже посвідчення – він злочинець! Вони дали хабар генералу – 300 тисяч доларів!..». Закінчилося тим, що тодішній голова облради (а нині також нардеп) Олександр Сич просив натовп заспокоїтися та обіцяв: наступного дня депутат міськради Роман Онуфріїв дасть прес-конференцію. «Слава нації! Смерть ворогам!» – лунає в натовпі.
Далі – ще одне відео. Початок затримання: Онуфріїв вимагає адвоката, а депутат міськради Володимир Балагура цікавиться, хто й чому його затримав. «Обласна прокуратура», – відповідають йому.
Далі можна впізнати голос депутата облради Петра Шкутяка: «Хочу бути присутнім! Нікуди не відійду! Ви мені маєте пояснити! Не чіпайте мене!».
На цьому засідання й закінчилося. Суддя пообіцяв додивитися відео наступного разу. І порадив обом сторонам підготуватися до дебатів…
Нагадаємо, 9 жовтня 2012 року правоохоронці затримали Олега Гаркота біля будинку на Січових Стрільців, 37 після того, як він отримав хабар у 30 тисяч доларів. Гаркот був разом з Онуфріївим і Балагурою в авто останнього. Натовп свободівських прихильників тоді намагався відбити затриманих. Під час цього люди витягли з авто, розкидали й розібрали кілька тисяч доларів.
28 лютого 2013 року Гаркот зізнався у хабарі та попросив розглядати справу за спрощеною процедурою, але відмовився заплатити потерпілому моральну шкоду. Потерпілим виступає забудовник Віктор Ломей, який дав хабара за потрібну документацію. Він просить віддати йому 30 тис. доларів (тобто той самий хабар), а також вимагає від Гаркота 800 тис. грн. моральних збитків – саме тому Ломей відмовився від спрощеної процедури. Так громадськість отримала шанс дізнатися, що ж там було насправді.
Comments are closed.