У понеділок, 17 листопада, після судових дебатів у справі Романа Струца, якого звинувачують у вбивстві валютника, адвокат Володимир Соботник назвав суду прізвища працівників міліції, які, переконаний, причетні до фальсифікації доказів по справі вбивства валюника.
За цей злочин, який стався у 2010-му, Струц відсидів більше п’яти років у СІЗО, без вироку. Він писав у Генпрокуратуру про те, що не вбивав, що міліціонери катували його у відділку, що на його одязі з’явилась кров вбитого, а потім загадково зникла. Лише у червні цього року його, нарешті, відпустили під домашній арешт.
До теми. П’ять років за… Роман Струц звинувачує міліцію у підроблених доказах по справі вбивства.
“Ми доб’ємося того, щоб за фальсифікацію доказів по цій справі відповідали винні. Нинішній начальник міськвідділу Ростислав Прокопчук – один із основних “героїв” цієї справи. Поки що начальник міліції”, – наголосив адвокат у суді.
До слова, Прокопчук казав “Репортеру”, що нічого не пам’ятає по справі вбивства валютника. Сам Струц переконує, що Прокопчук разом із іншими правоохоронцями катував його у відділку міліції у 2010 році.
Соботник пояснив, що знає поіменно тих, хто винен у такій фальсифікації.
“На той час начальник міськвідділу Василь Фелик, всупереч вимогам Кримінального процесуального кодексу, направляв речові докази на експертизу. Хоча це мав робити лише слідчий у цій справі, Фелик до неї не мав ніякого відношення”, – каже Соботник.
До теми. Алібі тікає за кордон. Свідок у справі про вбивство у Франківську отримувала погрози від міліції.
За його словами, направляти речі міг лише Василь Кулюшин, який вів тоді слідство.
“Кулюшин у суді сказав, що він цих речей не направляв, і навіть їх не бачив”, – говорить адвокат.
Окрім того, Соботник заявляє, що у науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі (НДЕКЦ) проводили дослідження речових доказів, ігноруючи закон.
До теми. Екс-міліціонер у суді заявив, що справжній вбивця валютника давно у Польщі.
“Експерт Василь Говера опечатав речі Струца печаткою НДЕКЦ 2 квітня, хоча він взагалі не мав допуску до проведення експертиз. Потім він повернув речові докази ініціатору дослідження – Фелику. Той направив речі тодішньому начальнику слідчого відділу міста Василю Дзундзі“.
Вже після цього слідчий Кулюшин, каже адвокат, направив речі на судово-імунологічну експертизу, яку мали провести першочергово.
“Кулюшин передав у НДЕКЦ пакет із двома речами Струца, а де ж шість пакетів одягу, який вилучили?, – риторично питає Соботник. – Дірки на одязі Романа, які ми побачили в результатах київської експертизи, зробила експерт Кондратюк ще у Франківську. При чому, зазначила, що одяг – із бірками не НДЕКЦ, а понятих. Виходить, вже після цього Костильов та ще три експерти виявляли кров, коли вже були лише дірки”.
До теми. На речових доказах – лише дірки. На одязі Струца, якого судять за вбивство валютника, київські експерти крові не знайшли.
Роман у своєму виступі після судових дебатів наголосив на тому, що цю кримінальну справу у грудні 2012 року суд направив на додаткове розслідування. Головуючий тоді суддя Наталія Деркач посилалася на те, що слідчі дослідили справу “неправильно, неповно та поверхово”, а досудове слідство не перевірило та не спростувало алібі Струца.
“В мене є алібі, – говорить Роман Струц. – Про це говорять свідки, але чомусь все це просто відкинули. Ірина Палюга бачила, що я був вдома з п’ятої вечора. А вбивство сталося о шостій! Я був вдома десь до дев’ятої вечора, потім з своєю дівчиною пішов на дискотеку. Там були камери, але записи з них чомусь не вилучили”.
Натомість прокурор Мар’ян Доскоч просив сьогодні для Струца 8 років з конфіскацією майна.
“Закон дає вам повне право визнавати такі докази недійсними, – звернувся Соботник до суду. – Тому Роман і хотів, щоб справу розглядав суд присяжних*. Працівники міліції допустили фальсифікацію доказів, допустили такі порушення закону, які не дають суду законних підстав поставити ці докази в основу обвинувального вироку”.
Завершальне судове засідання – 22 грудня о 13:00.
*Суд присяжних – одна з форм реалізації судової влади безпосередньо громадянами. Прийняття присяжними вирішального рішення або вироку здійснюється без участі професійного судді або суддів.
