З чого починалося місто. Літопис Станиславова 1896 року

1896 У квітні виповнилось 10 років польському тижневику «Кур’єр Станиславовський». На той час вийшло 550 номерів. Редакція була в будинку на Бельведерській, 5 (не зберігся).

1896 Навесні почали садити дерева та прокладати алеї на території так званого «Радецького поля», виділеного під міський парк. Керував роботами міський садівник Каетан Місюрович. Починався парк з невеличкого трикутного клаптя землі, що прилягав до нинішньої вулиці Чорновола.

1896 16 липня у Станиславові народився Франц Борис (1896-1944) — сотник Армії УНР.

1896  31 серпня доктор Теодор Цьоклер відкрив сиротинець під назвою «Бетлегем» («Вифлеєм») — в одноповерховому будиночку з мансардою (пізніше — Незалежності, 87, не зберігся). На момент відкриття давав притулок 12 дітям-сиротам. Існував на пожертви благодійних фундацій.

1896 У вересні на вулиці Собеського (Січових Стрільців) здали будинок, споруджений на замовлення власника млина Озіяша Блюменфельда. Якуб Маргулєс одразу відкрив тут кав’ярню «Гранд», яка тоді вважалася найпрестижнішим закладом міста.

1896 6 жовтня міська влада прийняла рішення про запровадження у Станиславові електричного трамваю. Однак, через брак коштів проектні роботи призупинилися, і потім задум не був реалізований.

1896 22 листопада урочисто відкрили новозбудоване Міщанське казино (Незалежності, 12). На другому поверсі містився великий зал, який часто використовували для балів. Проект архітектора Теофіла Вісньовського, інженер — Карл Регер.

1896 26 листопада у Станиславові народився Ярослав Гузар (1896-1963) — громадський діяч, учасник визвольних змагань, батько Любомира Гузара.

1896 19 грудня по дорозі до Коломиї для участі в передвиборному віче на вокзалі Станиславова побував Іван Франко.

1896 На вулиці Голуховського (Чорновола, 33) завершили спорудження кам’яниці на замовлення графа Войцеха Дідушицького.

1896 Виповнилось 30 років від часу відкриття першої залізниці через Станиславів. Через місто за добу тоді проходили понад 30 поїздів — швидких, пасажирських і дачних. Відправлялися потяги до Львова, Чернівців, Гусятина й Вороненки.