Споконвіку напевно всі чули про містичні та загадкові історії про українські Карпати. Як ворожі воїни блукали горами, цілі загони зникали серед гір, лавини та каменепади змітали ворогів.
Але є міфи та легенди, а є факти, підтверджені конкретними знахідками та дослідженнями. Багато історій стосується подій Першої та Другої Світових воєн, пише Андрій Кір’янов для Фотографії старого Львова.
Насамперед спробуємо розповісти про дії авіації Німеччини та союзників проти СРСР.
Одною з перших в 1941 році територія західної України стала на шляху Вермахту. Тисячі літаків Люфтваффе вторглися на територію України. Особливого спротиву тоді не зустріли, бо не було команди відкривати вогонь. До останнього Сталін не давав дозвіл на відповідь. Лише деякі командири радянської армії тоді зрозуміли що час «Ч» настав. Але супротив був дуже слабий та несвоєчасний. Отже, війська Вермахту фактично за тиждень захопили значну територію західної України. З боку союзників німців підтримали мадяри та румуни, а також словаки.
Питання – як гори могли протистояти та навіть сприяти затриманню літаків та навіть призводити до їх втрати? Відповідь дуже проста. В ті часи не було повноцінної навігації за приладами. Отже, яка висота під тобою пілот міг бачити лише візуально, якщо звісно умови були сприятливі.
Одними з першою втрат авіації Люфтваффе на теренах західної України були бомбардувальники Юнкерс 88 та Хейнкель ХЕ 111. 22-23 червня при обороні Івано-Франківська (тоді Станіславів) зенітна батарея Муравйова, не маючи наказу ставки, зустріла німецькі літаки спротивом.
Було збито декілька бомбардувальників. Один з них – Юнкерс 88, який був підбитий, але тримався в повітрі, розвернувся і полетів назад. Але пролітаючи в районі сіл Богрівка та Турівка не зміг вчасно набрати висоту. Навіть скинувши весь боєзапас, а це були протипіхотні касетні бомби в кількості біля 500 штук – висоту не зміг набрати, та, як наслідок, впав біля хребта між селами.
Цей літак, вірніше уламки на місці падіння ми дослідили минулого року. Перепитали місцевих, які підтвердили траєкторію польоту та розповіли як мешканці навколишніх сіл підривалися біля літака. Багато касетних бомб впало якраз на галявині біля хребта. Для довідки – бомба на крильцях вагою біля 2 кг. Плавно спускалася і чекала коли хтось пройде поряд, щоб вибухнути. Вона не знешкоджувалась ніяк, тільки пострілом з рушниці з відстані 50 м (так написано було в довіднику Вермахту). Це не є ще високі гори в тих місцях, але і висоти в 800 метрів вистачило, щоб літак не зміг продовжити політ. Скільки ще літаків в ці дні впали в горах точно невідомо.
Другий випадок стався в 1942 році. Глибокий тил для німців. Жодного літака радянського в повітрі в тих місцях. Літак Юнкерс 88 летів за маршрутом Живець (Польща) – Чернівці. Абсолютно новий літак. Перегонна команда з трьох пілотів. Місце падіння нами було знайдено 3 роки тому, але імена членів екіпажу та подробиці падіння дізналися тільки цього року, бо в архівах не було інформації. Отже висота майже 1300 метрі. Горгани, досить високий хребет, в місці падіння біля 1600 метрів. Місце падіння схил під 45 градусів. Загинули всі члени екіпажу. Літак розпався на великі фрагменти на площі 500 кв.м. Історія пошуку цього літака окрема та цікава. Але факт того, що літак впав не розрахувавши ешелон висоти.
Третій випадок коли німецький літак впав в Карпатах – це екіпаж Хейнкеля ХЕ 111. Подія сталася в березні 1944 року. Коло села Мислівка, що на Долинщині, біля гори Яйко-Ілемське. Місце падіння ми знайшли. Ліс, висота 911 метрів, біля села Липа Франківської області. Літак шукали довгих 3 роки, бо ніхто не міг (чи не хотів ) показати місце падіння. В той час це був тил. Ніяких бойових дій на цій території в повітрі не було. Маршрут : Кросно-Чернівці. Гортаючи радянські архіви знайшли погодні умови у Львівський та Франківський областях. Згадувалось, що сильна заметіль в кінці березня була 4 дні, якраз збіглося з датою падіння.
Отже причина падіння – не розрахували висоту польоту. В тих місцях гори мають переважно 1100-1300 метрів. Вочевидь пілот тримав літак під хмарами, але не зміг вчасно побачити гірський хребет. Звісно, що літак ми дослідили, дату падіння та екіпаж визначили.
Наступний, четвертий, випадок також стався на Франківщині, неподалік місця падіння Юнкерса біля г. Яйко-Ілемське. Великий транспортний літак впав поряд з селом Мислівка, по іншу сторону від Горганів. Впав в 1943 році поверх мадярських шанців. Висота точки падіння 900-950 метрів. Втрата не бойова. Причиною падіння міг бути як брак досвіду пілотів, так і погодні умови. В це місце зараз дуже легко дістатися легковим авто – дорога веде майже на саме місце. Звісно, що великих деталей на місці немає, місцеві активно їх розтягували під час війни та після. Інколи, проїжджачи повз гірське село можна побачити стодолу яка накрита авіаційним дюралем. Зі слів місцевих літак впав на великий швидкості і від удару двигуни скотилися аж до дороги, де їх з часом і забрали місцеві.
Але два роки тому під час наших досліджень ці двигуни місцеві подарували нам і зараз вони є гарним експонатом в Музеї загиблих літаків, що знаходиться в с.Хоросно коло Львова.
П’ятий літак який ми знаходили в горах – це також транспортний літак Юнкерс 52 (Ju52/3m). Знаходиться майже на верхівці гори коло курорту Буковель, на відстані всього 6 км від нього. Але дістатися туди вкрай важко. Дикий жереп, зарості альпійської сосни, надійно захищають це місце від туристів. Зі слів місцевих в 1943 році там впав літак з високими військовими чинами. Також висота поза 1000 метрів і абсолютний тил для німців. Подробиць падіння на жаль ми не знайшли. Літак так само не змогли ідентифікувати за архівом, даних немає. Але на галявині серед гір можна побачити велич колись могутнього літака – двигуни та уламки деталей до цього часу лежать на цій полонини. На місці падіння були вже два рази, але деталей, що вказали би на номер літака не було знайдено.
Шостий літак – досить рідкісний в наших краях. Італійський Фіат CR-42 Falco, що належав мадярським королівським ВПС. За мадярськими архівами 7-8 серпня 1941 року зазнали аварію одразу 3 фіата. Всі вони впали вночі біля Яремче та його околиць. Один з цих літаків було знайдено в 2020 році. Місце падіння знов висота 900-950 метрів. На місці ще досить уламків. Знайдені уламки зараз перебувають у приватному музеї «Альпеншток» в Яремче. До речі, це єдиний літак, який мадяри змогли ідентифікувати, ім’я пілота та номер борта відомі. Ще два фіата до сьогодні не знайдено, але в рапорті в архіві чітко вказано, що літаки впали не розрахувавши висоти.
Сьомий випадок. Літак Юнкерс 52 біля сіл Бистрець-Дземброня, Чорногорський хребет. Легенду за літак вже чули давно, але місце падіння не було відомо. Цього року нарешті його знайшли. По наявним уламкам та шилдику визначили модель. Рік падіння та екіпаж наразі невідомі. Але зафіксували висоту – 1400 метрів. До речі до Говерли зовсім близько звідти. Також і цей літак не зміг здолати наші гори.
Перебираючи архіви, як німецькі та зведені радянські заявки на перемогу, досить часто є згадки за населені пункти в українських Карпатах, де було збито або зникло як невідомі десятки літаків.
Це і рідкісні італійські Реджано та Савойя в районі Яремче та Коломиї, німецькі Фоке Вульф 189 (Рама) в районі полонини Руна, Юнкерс 188 в районі с. Сможе, декілька літаків біля с. Ізки (в районі хребта), Хейнкель біля с. Підбуж та багато інших. Але це лише архіви, які можуть і помилятись, допоки місце падіння не знайдено та не досліджено.
Таким чином, дослідивши конкретні 7 випадків, можна стверджувати, що наші українські Карпати також прийняли активну участь у Другій Світовій війні.
Як мінімум кілька десятків ворожих літаків не змогли дістатися цілими завдяки горам, можливо чиїсь врятовані життя… Як сказали би при радянський владі – «вони наблизили перемогу», хоча питання спірне.. Ця стаття не є агітаційним матеріалом за чи проти когось, а просто констатація фактів із власних досліджень, зроблених нашою командою за останні три роки.
Всім кому цікава тема пошуку літаків ДСВ в Україні та їх дослідження – долучайтесь в нашу профільну групу на ФБ https://www.facebook.com/groups/planesearch
