Вчитель, який усіх дістав

Серед викладачів Української гімназії учні найбільш не любили професора Стефана Малецького. Він жив в особняку на теперішній вулиці Львівській і мав великого кудлатого пса. Собака був чорний, як професорова борода, та такий злющий, що його теж прозвали Малецьким.

Поштівка з колекції Зеновія Жеребецького

Педагог викладав латину в молодших класах. Його вуса завжди були підкручені, як у австрійського фельдфебеля, та й методи мав військові. Наприклад, міг запросто вдарити дитину. Та найулюбленішим заняттям Малецького було «підтягувати учнів за волосся на скронях, що хлопець мусив ставати навшпиньки, кривлячись з болю». Після скарги батьків він оці рукоприкладства припинив.

Фото з фондів Музею освіти Прикарпаття

Окрім викладання латини, Малецький виконував обов’язки настоятеля селянської бурси, тобто гуртожитку, де мешкали гімназисти з навколишніх сіл. Там він теж встиг «прославитись». Ось уривок зі споминів колишнього гімназиста Михайла Яськіва: «Одного року довгий час давали на вечерю мамалигу зі шкварками й сиром. Нам та страва приїлася і ми просили, щоб поміняли вечерю. Наше прохання не задовольнили. Тоді ми влаштували демонстрацію: на дзвінок прийшли всі до їдальні, кожен взяв свою тарілку з мамалигою, ми організовано рушили до помешкання настоятеля і всю мамалигу висипали йому під поріг. Потім порожні миски віднесли в їдальню. Відтоді кулеші нам більше не давали».