Гуцули – субетнос українців, нащадки найстародавнішого племені літописних уличів, що живуть у Карпатах: Верховинський, південна частина Косівського й Надвірнянського районів Івано-Франківської області, Путильський та південна частина Вижницького району Чернівецької області й у більшій частині Рахівського району Закарпатської області.
Фото: Старі поштівки
Традиційний одяг гуцулів характеризується мальовничістю і колоритністю.
Чоловічий одяг включав білу сорочку власного виробу, вишиту спереду, пущена по штанях — «портіницях», з чорного або фарбованого на червоно сукна — зимою білих вовняних «ґачах», підперезаних широким ременем «чересом» — із різними прикрасами-витисками й «дармовисами».
Поверх сорочки надягали «кептар», які були фактично кожушками без рукавів, нашиті кольоровими саф’яном із мідними та мосяжними капелями й ґудзиками, часто прикрашені кольоровою волічкою.
Жіночий костюм у гуцулів був ще більш барвистим і складним, ніж чоловічий. Не було прийнято покривати голови у дівчат, вони уплітали в коси жовті «поплітки» з мосяжними «бовтицями». Елементом жіночих прикрас було також чільце.
На жіночих сорочках були вишиті «плечики», вишивкою вкривали також рукави — пізніше й «брацарі». Кептарики були різно нашивані або гафтовані, поверх них вдягали рясно прикрашені сердаки. Переважали червона й чорна барви з додатками жовтих, зелених, часом синіх і рожевих.
