Днями калуські краєзнавці та місцеві активісти показали всім охочим свої найновіші знахідки та розповіли про зроблене і заплановане на найближчий час. Захід відбувся у меморіальному музеї «Калуська в’язниця». Зокрема, презентували матеріали досліджень середньовічної криниці, розкопок криївки та показали цінну карту міста.
Місце знаходження замкового колодязя дослідники спеціально вираховували, адже мали підстави вважати, що там можуть бути захоронені тіла жертв репресій. З’ясувалося, що замкова криниця розташована зліва від приміщення музею на глибині близько двох метрів, повідомили на сайті газети Нафтохімік. У процесі ведення там пошукових робіт представник ГО «Карпатські стежки», калушанин, активіст-дослідник Василь Фіцак віднайшов в землі близько півтори тисячі фрагментів різних предметів. Це – скляні та дерев’яні вироби, глиняний посуд, кераміка, монети тощо. Загалом нарахували більше 1 500 предметів.
Одна з найцінніших знахідок – фрагмент тарілки із зображенням споруди, дуже схожої на замок.
«Як правило, у середньовіччі магнати замовляли тарілки із зображеннями своїх маєтків, – розповідає старший науковий співробітник музею «Калуська в’язниця» Богдан Яневич. – Коли ми співставили цей малюнок із поштівкою, на якій зображені руїни якоїсь древньої калуської будівлі, то виявилось, що вони дуже схожі. Тож можна припустити, що це і є зображення калуського замку. Також на цьому уламку видно частинку якогось напису. Можливо, це прізвище власника маєтку. Ми сподіваємося знайти ще й інші фрагменти цієї тарілки для більш детальної інформації».
Наразі знахідки із засипаної криниці продовжують вивчати та «розгадувати».
Як поінформував молодший науковий співробітник музею Олег Відливаний, вони підготували грантове подання і в майбутньому сподіваються реконструювати цю криницю та розмістити стенд з інформацією про неї і калуський замок, який, найімовірніше був розташований поряд. Також планують надалі продовжувати дослідження колодязя і таки знайти захоронення репресованих.
«З’ясувалося, що ця криниця не зовсім така, як ми собі уявляли, – зауважує Богдан. – Ймовірно, її використовували для збору води для поливу. Таких криниць на терторії калуського замку могло бути кілька. Завдяки активному волонтеру-досліднику, поляку, який зараз працює інженером на деревообробному заводі в Брошневі, Збігнєву Балдизі ми отримали копій цінних для Калуша документів, що зберігаються в краківському архіві. Серед яких – план криниці з описом на старонімецькій мові. Тепер шукаємо людей, які могли б перекласти. Достеменно невідомо, чи це саме та, яку ми досліджуємо, але схоже на те».
Також завдяки Збігнєву Балдизі в розпорядження калушан потрапила копія унікальної й кадастрової карта з планом Калуша за 1787 рік, виготовленої австрійським картографом Апенцеллером. Там міститься дуже цінна для дослідників інформація. Зокрема, про розміри та точне розташування калуського замку та Струкової гори.
Окрім цього, місцеві активісти-дослідники розповіли присутнім про свої знахідки під час розкопок бункера повстанців УПА, який нещодавно віднайшли на території Калуської центральної районної лікарні. Зокрема, там вони відшукали гільзи, патрони, осколки гранат, а також, за припущенням, фрагменти друкарської машини. І найцікавіше, на їхню думку, – мідний щуп сапера. Ймовірно, ним енкаведисти шукала вхід в криївку.
Всі ці знахідки передали до музею. Презентуючи їх, головний спеціаліст з питань інвестицій та міжнародної інтеграції відділу економіки міської ради і за сумісництвом один із пошуковців, Віктор Павлів також розповів , що восени планується реконструювати цей бункер, встановити там пам’ятний знак і впорядкувати повстанське джерело неподалік. Також Віктор Павлів звернувся з проханням до тих людей, які проводять несанкціоновані пошукові роботи, щоб вони, віднайшовши цікаві артефакти, віддавали їх до музею, адже це – наша історія.
