Цього року у світі відзначають 100-річчя початку Першої світової війни. Під час Великої війни (так її називали до Другої світової) Станиславову дуже дісталося. Місто тричі займали росіяни, тричі їх звідти вибивали австрійці. Війна вплинула й на нинішній вигляд міста. «Репортер» починає спецпроект «Станиславів у Першій світовій».
Щодня ми публікуватимемо невеликі історії про Станиславів у воєнні роки. Разом прослідкуємо за подіями в місті від початку війни аж до її завершення. Це будуть історії про відомих чи простих людей, легенди та свідчення очевидців, рідкісні архівні фотографії, документальне відео й схеми бойових дій.
Рівно 100 років тому, 28 липня 1914 року, Австро-Угорщина оголосила війну Сербії. Ми почнемо з невеликої розповіді про передвоєнний Станиславів. У 1914 році в місті квартирував численний гарнізон.
До теми. Австрійська залога Станиславова
За списком львівського військового історика Михайла Слободянюка, у травні 1914 року в Станиславові дислокувалися:
плацкоманда (управління гарнізону);
штаб 8-ї кавалерійської дивізії (комендатура);
штаб 13-ї кавалерійської бригади;
58-й полк піхоти «Ерцгерцог Людвиг Сальватор»;
полк драгунів «Герцог фон Лотрінген»;
8-й полк уланів «Граф Ауерсперг» (лише команда призову і поповнень);
31-й полк польових гармат;
33-й полк польових гармат;
20-й полк ландверу «Станиславів»;
команда ландштурма №20;
відділ жандармерії №6;
гарнізонний суд;
гарнізонна аптека;
військовий продовольчий склад;
військовий шпиталь.
Як бачимо, список солідний. Збереглося багато старих поштівок з мілітарними об’єктами міста. Єдиним філокартичним доказом того, що артилерія у Станиславові таки була, є поштівка з вулицею Сапіжинською, де шістка коней тягне польову гармату. Судячи з напрямку — до своїх казарм на Зосиній Волі (Коновальця).
