Розкопки стародавнього Галича можна порівнювати хіба що з відкриттям Трої, – науковець

Видатні українські дослідники століттями шукали столицю галицьких князів – стародавній Галич. Сенсаційне відкриття ж зробив у 1936-му році археолог Ярослав Пастернак – у селі Крилос, що на Франківщині, вдалось розкопати ядро древнього міста – Успенську церкву, яка своєю величиною дорівнювала хіба що Софіївському собору в Києві. Разом із нею вдалось віднайти останки галицького князя Ярослава Осмомисла.

Про це йдеться у сюжеті щотижневого історичного тележурналу «Історична правда з Вахтангом Кіпіані», пише ZIK.

Ще у ХІХ столітті археологи висували різні версії щодо того, де ж був центр Галицько-Волинського князівства – місто Галич. Навесні 1934-го року за розкопки древньої столиці взявся й український археолог Ярослав Пастернак. Своє благословення і матеріальну підтримку йому надав сам митрополит Андрей Шептицький.

«Туди входило фінансування самих розкопок, оплата робочої сили, харчування, проїзд. Адже кожна експедиція потребує значних коштів. Треба врахувати, що розкопки в Галичі продовжувалися кожного сезону і тривали протягом десяти років. У нас жодні розкопки не тривали стільки, коли українці не мали власної державності», – наголошує директор Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки Іван Сварник.