Статистичний погляд на найбільшу техногенну аварію – Чорнобильську катастрофу, яка сталася 26 квітня 1986 року. Матеріал – “НВ”.
10 днів – за цей період була викинута основна частина радіонуклідів під час пожежі на четвертому енергоблоці ЧАЕС.
30 кілометрів – радіус зони відчуження навколо ЧАЕС. Евакуйовані з цих територій люди ніколи не зможуть повернутися до міст і сіл, радіоактивне забруднення яких робить проживання в них небезпечним для здоров’я.
31 – кількість перших жертв аварії на ЧАЕС. Серед них один чоловік загинув безпосередньо від вибуху, ще один – помер наступного дня від отриманих травм. Інші 28 були працівниками ЧАЕС і пожежниками, загиблими від високих доз опромінення через кілька тижнів або місяців.
237 осіб отримали у 1986 році діагноз гостра променева хвороба. Однак після ретроспективного аналізу історій хвороби цих осіб у 1989 кількість таких діагнозів скоротилося до 134. Крім 28 ліквідаторів, які померли незабаром після опромінення, 14 із них померли в наступні 15 років, ще 16 – до 1 січня 2006 року.
4 тисячі осіб – згідно з даними ВООЗ, така загальна кількість людей, які загинули внаслідок чорнобильської аварії і можуть загинути у майбутньому від її наслідків.
10 тисяч зубів ліквідаторів було зібрано у 1998 – 2011 роках для ретроспективної оцінки доз опромінення. Половина з них виявилася придатною для дозиметрії. В Україні була створена ціла система збору зубів, що діяла у семи областях: Дніпропетровська, Запорізька, Полтавська, Харківська, Черкаська, Чернігівська та Київська.
200 тисяч квадратних кілометрів – на таку площу поширилося радіоактивне забруднення. Однак більша частина його припала на територію України, Білорусі та Росії.
1 мільйон 961 тисяча 904 – кількість українців, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, станом на 1 січня 2016 року. З них 210 247 – учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. 1 751 657 – потерпілі від Чорнобильської катастрофи, у тому числі 418 777 дітей.
