Якщо уважно придивитись до пам’ятника Міцкевичу, то можна побачити зварний шов, який опоясує статую трохи нижче пояса. «Репортер» уже писав, як під час війни польський патріот Казимир Татара врятував пам’ятник від нищення. Нещодавно стали відомі нові факти, які рисують картину трохи в іншому світлі.
За часів окупації німці таки відправили бронзового Міцкевича на переплавку, перед тим розпилявши його надвоє. Частини статуї відвезли на пункт прийому металобрухту, що був на вулиці Вовчинецькій, перед залізничним мостом. Звідти їх мали завантажити на потяг, далі — металургійний завод, і був би наш Міцкевич черговим танком чи гарматою. Але завідувачем того складу був поляк пан Беднарський. Він, разом із уже знайомим нам Казимиром Татарою та Юзефом Васіком, врятував скульптуру. Ввечері Беднарський зайняв спостережну позицію біля свого складу, а в цей час його помічники вирили всередині яму, скинули туди половинки Адама, старанно все засипали та закидали металобрухтом.
Німці нестачі не помітили, потяг із залізом пішов без бронзового поета. Всю війну Міцкевич пробув під землею, а коли місто звільнили — повернувся на постамент. Щоправда, перед тим його почистили та зібрали докупи.
 |
Comments are closed.