Чергова річниця соцреволюції в Івано-Франківську виявилася дещо нервовою для місцевої номенклатури. В ніч на 7 листопада 1988 року якийсь «український буржуазний націоналіст» вивісив жовто-блакитний прапор на шпилі колишнього костелу св. Юзефа, що на Майзлях. Споруда була чи не найбільшою в районі – прапор бачили аж з далеких околиць.
Комуністи були в шоці – у місті щойно почнеться парад, а тут таке! Велике начальство тупало ногами, але ніхто з підлеглих на верхотуру лізти не поспішав. Хтось запропонував перебити древко пострілами. Кілька міліціонерів вилізли на меншу вежу та почали розстрілювати прапор з автоматів. Древко похилилось, але встояло. Раптом до того начальства дійшло, що поруч є нафтобаза і ця «войнушка» може обернутися техногенною катастрофою…
Тоді підігнали пожежну машину й намагалися збити прапор водою. Марно. Нарешті знайшли якогось альпініста-аматора. Чоловік заліз на баню костелу та зняв прапор. Полотнище було прострелено у шістьох місцях.
Міліція довго шукала «диверсанта», але не знайшла. Головні герої цієї історії стали відомі вже в наш час. Ними виявилися тодішні семикласники школи № 15. Світлана Деркач пошила прапор, а чіпляв його Ігор Дуневич.
