Чим жило місто на початку минулого сторіччя? Що хвилювало, лякало чи веселило наших прадідів і прабабусь? Щоб дізнатися про це, необов’язково винаходити машину часу. Достатньо перегорнути підшивки старої преси, інформує kuryer-if.info.
Що робитиме людина, яку офіційно визнали вар’ятом? Ймовірно, впаде у відчай. А от один зі станиславівських купців, ім’я якого газета милосердно не назвала, вирішив отримати з цієї ситуації максимум користі. В тодішньому Станиславові не було спеціалізованої клініки для душевнохворих, тож усіх пацієнтів відправляли до Львова.
Саме у львівській психіатричній лікарні – знаменитому Кульпаркові – й лікувався купець, де йому видали відповідний документ. Проте згодом пацієнт настільки порозумнішав, що додумався використовувати «свідоцтво вар’ята» як своєрідний патент на різноманітні аморальні вчинки.
Купець постійно вчиняв скандали й бійки, пиячив, вів розгульне життя, одним словом, усіляко випробовував терпіння місцевої поліції. Певний час поліцейські його не чіпали – ну що візьмеш з вар’ята, в якого є «оберіг» у вигляді документа?
Однак невдовзі стражі порядку зрозуміли, що хитромудрий купець трохи зловживає своїм становищем. Вони слушно вирішили: хворий повинен лікуватися, тому заарештували його й відправили назад до Кульпаркова, під опіку лікарів-психіатрів.
Газета «Кур’єр станиславівський» від 7 березня 1926 р.
Підготувала Олена Бучик
