Неподалік княжого Галича є мальовниче селище, а колись славне містечко, – Більшівці. Можна лише уявити, скільки таємниць зберігає ця місцина. Зокрема про палац Кшечуновичів, який досі милує око. Нині пам’ятка архітектури є приміщенням для престарілих людей та екстреної медичної допомоги.
Вже мало що нагадує про величне минуле палацу заможної вірменської родини. Запущений парк з високими крислатими деревами, які ревно зберігають історію. Заросла бруківка перед центральним входом до маєтку. Самотній недіючий фонтан. І дуже важливо, щоб з часом ця досі гарна садиба не перетворилася на пустку…
![<img alt="Більшівці"> Більшівці новини Івано-Франківщини історія](https://report.if.ua/wp-content/uploads/2023/08/palac-kshechunovychiv-v-mynulomu.-dzherelo-kresy.org_.pl_.jpg)
Кшечуновичі були ґаздами
Історія родини Кшечуновичів в Галичині розпочинається у другій половині XVII століття. До України вони приїжджають на запрошення Андрія Потоцького, засновника сучасного Івано-Франківська. А в 1785 році декретом цісаря Йосифа II родина Кшечуновичів отримує статус шляхтичів і власний герб.
Більшівці Кшечуновичі отримали у спадок від княжого роду Яблоновських. Вірменські власники були добрими господарями. Незадовго в селищі почали розвиватися різні ремесла, були створені локальні мисливські угіддя, а також запрацював млин, який зберігся й донині. Захоплювалися Кшечуновичі й породистими кіньми, а у своїх ставках розводили рибу.
![](https://report.if.ua/wp-content/uploads/2023/08/os-takyj-nyni-vyhljad-maye-palac-kshechunovychiv-u-bilshivcjah.jpg)
Саме Корнель Кшечунович, який був дідичем селища, ініціював будівництво родинної садиби. Кошторис склав 1,8 млн злотих. За переказами, для будівництва маєтку заможний вірменин використав ту саму породу каміння, з якої збудований замок короля Данила в Галичі.
Загалом за стильовими ознаками та датою спорудження (1927-1929 роки) палац Кшечуновичів належить до другої хвилі неокласицизму. Щодо інтер’єру, то в кімнатах стояли розкішні меблі різних стилів – рококо та бідермаєру, а стіни маєтку прикрашали родинні портрети.
Біля палацу розкинувся парк на 10 гектарів в англійському стилі.
Садибу зі всіх сторін оточували зелені, завжди підстрижені газони, а ще вона потопала у розмаїтті запашних квітів, – читаємо у книзі «Більшівці. Путівник».
![](https://report.if.ua/wp-content/uploads/2023/08/budynok-iz-kolyshnim-proyizdom-do-mayetku.-nyni-potopaye-v-burjanah.jpg)
Спогади з дитинства
Деякими спогадами поділилася мешканка Більшівців Марія Римар. Її мама готувала їжу для панської прислуги. Вона згадує, що біля парку була широка алея для проїзду карет, обсаджена з двох боків пишними трояндами й кущами самшиту. Біля в’їзних воріт стояла будівля на кшталт сучасної рецепції, а також красива арка, через яку гості в’їжджали до парадного двору. У радянську добу та будівля слугувала за кондитерський цех, а нині вона – у заростях чагарників.
Була кухаркою у родини Кшечуновичів і бабуся мешканки Івано-Франківська Наталії Білої – Анастасія Король. Нині вона вже, на жаль, покійна. Але пані Наталія розповідає, що в 1950-х роках бабусі від Кшечуновичів навіть надійшов лист. Про що в ньому йшлося, вона не знає, оскільки листа зберегти не вдалося.
Читайте: Палац Скарбеків-Яблоновських у Бурштині: зруйнований, та не забутий (ФОТО)
В 1939 році Корнелій Кшечунович з родиною виїхав подалі від совітів до Великої Британії, де й жив до останніх своїх днів. Його син Андрій в 1995 році відвідав Більшівці і був приємно здивований, що їхній родинний маєток пережив воєнні лихоліття і досі служить людям. До слова, 2014 року він видав книгу «Більшівці. Спогади з дитинства на Кресах» про життя в родинній садибі в останні передвоєнні роки.
![](https://report.if.ua/wp-content/uploads/2023/08/kostel-karmelitiv-do-restavraciyi-2009-r.-dzherelo-castle.com_.ua1_.jpg)
Ікону коронував Папа Климент
Окрім панського маєтку, окрасою селища є одна з найгарніших сакральних барокових пам’яток Галичини XVIII століття – Санктуарій Матері Божої Цариці миру. Крім того, тут зберігається копія Більшівцівської чудотворної ікони Божої Матері. Оригінал – у костелі святої Катерини у Гданську.
Будівництво костелу пояснює одна з легенд, вміщена у книзі «Більшівці. Путівник». Мовляв, чоловікові тричі з’являвся на дереві образ Божої Матері. Відтак він про все розповів місцевому священнику. З часом це місце освятили й побудували костел, куди помістили образ Богородиці. А 15 серпня 1777 року ікону Більшівцівської Богоматері коронував Папа Римський Климент XIII.
![<img alt="Більшівці"> Історія Більшівці новини Прикарпаття](https://report.if.ua/wp-content/uploads/2023/08/chudodijna-ikona-bohorodyci-1927-r.-dzherelo-castle.com_.ua_.jpg)
Стверджують, що не було такої хвороби, від якої б не зцілював чудодійний образ. Монастирська хроніка, яку вели кармеліти від 1679 року, занотовувала особисті чуда, здійснені Богородицею в образі Більшівцівської Богоматері.
Війна, кати і свині
7-8 вересня 1916 року костел зазнав жорстокого обстрілу російської артилерії. Австрійські офіцери наказали кармелітам негайно евакуюватись, і ті поїхали з чудотворним образом до Львова, де він і перебував 47 років.
Після Другої світової костел у Більшівцях закрили, а в 1955 році храм перетворили на зерносховище. Монастир використовувався як хлів і свинарник. Отці-францисканці, які нині опікуються костелом, розповідають, що в радянський час в монастирі був центр НКВС, а в самому костелі, за їхніми словами, відбулися розстріли. Нині у крипті святині знаходяться кістки близько 1000 закатованих людей.
![<img alt="Більшівці"> Більшівці костел Івано-Франківська область](https://report.if.ua/wp-content/uploads/2023/08/sanktuarij-bozhoyi-materi-pislja-restavraciyi.jpg)
Сьогодні костел і монастир відреставровані й мало що нагадує про їх попередній стан. І просто вражає, як лише троє монахів зберігають таку досконалу красу навколо храму. А доповнює цю атмосферу привітний монумент Папі Івану-Павлу ІІ.
І в порівнянні з костелом навіть сумно за палац Кшечуновичів.
Авторка: Юлія Марцінів
Читайте: Кручений травертин, грот відлюдника й безкінечний сплав. Чому варто їхати на Дністровський каньйон
Comments are closed.