Історія

Палац Кшечуновичів, костел і коронована ікона – чим цікаві Більшівці (ФОТО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Неподалік княжого Галича є мальовниче селище, а колись славне містечко, – Більшівці. Можна лише уявити, скільки таємниць зберігає ця місцина. Зокрема про палац Кшечуновичів, який досі милує око. Нині пам’ятка архітектури є приміщенням для престарілих людей та екстреної медичної допомоги.

Вже мало що нагадує про величне минуле палацу заможної вірменської родини. Запущений парк з високими крислатими деревами, які ревно зберігають історію. Заросла бруківка перед центральним входом до маєтку. Самотній недіючий фонтан. І дуже важливо, щоб з часом ця досі гарна садиба не перетворилася на пустку…

Більшівці новини Івано-Франківщини історія
Палац Кшечуновичів у минулому. Джерело: kresy.org.pl

Кшечуновичі були ґаздами

Історія родини Кшечуновичів в Галичині розпочинається у другій половині XVII століття. До України вони приїжджають на запрошення Андрія Потоцького, засновника сучасного Івано-Франківська. А в 1785 році декретом цісаря Йосифа II родина Кшечуновичів отримує статус шляхтичів і власний герб.

Більшівці Кшечуновичі отримали у спадок від княжого роду Яблоновських. Вірменські власники були добрими господарями. Незадовго в селищі почали розвиватися різні ремесла, були створені локальні мисливські угіддя, а також запрацював млин, який зберігся й донині. Захоплювалися Кшечуновичі й породистими кіньми, а у своїх ставках розводили рибу.

Ось такий нині має вигляд палац Кшечуновичів у Більшівцях

Саме Корнель Кшечунович, який був дідичем селища, ініціював будівництво родинної садиби. Кошторис склав 1,8 млн злотих. За переказами, для будівництва маєтку заможний вірменин використав ту саму породу каміння, з якої збудований замок короля Данила в Галичі.

Загалом за стильовими ознаками та датою спорудження (1927-1929 роки) палац Кшечуновичів належить до другої хвилі неокласицизму. Щодо інтер’єру, то в кімнатах стояли розкішні меблі різних стилів – рококо та бідермаєру, а стіни маєтку прикрашали родинні портрети.

Біля палацу розкинувся парк на 10 гектарів в англійському стилі.

Садибу зі всіх сторін оточували зелені, завжди підстрижені газони, а ще вона потопала у розмаїтті запашних квітів, – читаємо у книзі «Більшівці. Путівник».

Будинок із колишнім проїздом до маєтку нині потопає в бур’янах

Спогади з дитинства

Деякими спогадами поділилася мешканка Більшівців Марія Римар. Її мама готувала їжу для панської прислуги. Вона згадує, що біля парку була широка алея для проїзду карет, обсаджена з двох боків пишними трояндами й кущами самшиту. Біля в’їзних воріт стояла будівля на кшталт сучасної рецепції, а також красива арка, через яку гості в’їжджали до парадного двору. У радянську добу та будівля слугувала за кондитерський цех, а нині вона – у заростях чагарників.

Була кухаркою у родини Кшечуновичів і бабуся мешканки Івано-Франківська Наталії Білої – Анастасія Король. Нині вона вже, на жаль, покійна. Але пані Наталія розповідає, що в 1950-х роках бабусі від Кшечуновичів навіть надійшов лист. Про що в ньому йшлося, вона не знає, оскільки листа зберегти не вдалося.

Читайте: Палац Скарбеків-Яблоновських у Бурштині: зруйнований, та не забутий (ФОТО)

В 1939 році Корнелій Кшечунович з родиною виїхав подалі від совітів до Великої Британії, де й жив до останніх своїх днів. Його син Андрій в 1995 році відвідав Більшівці і був приємно здивований, що їхній родинний маєток пережив воєнні лихоліття і досі служить людям. До слова, 2014 року він видав книгу «Більшівці. Спогади з дитинства на Кресах» про життя в родинній садибі в останні передвоєнні роки.

Костел кармелітів до реставрації, 2009 рік. Джерело: castles.com.ua

Ікону коронував Папа Климент

Окрім панського маєтку, окрасою селища є одна з найгарніших сакральних барокових пам’яток Галичини XVIII століття – Санктуарій Матері Божої Цариці миру. Крім того, тут зберігається копія Більшівцівської чудотворної ікони Божої Матері. Оригінал – у костелі святої Катерини у Гданську.

Будівництво костелу пояснює одна з легенд, вміщена у книзі «Більшівці. Путівник». Мовляв, чоловікові тричі з’являвся на дереві образ Божої Матері. Відтак він про все розповів місцевому священнику. З часом це місце освятили й побудували костел, куди помістили образ Богородиці. А 15 серпня 1777 року ікону Більшівцівської Богоматері коронував Папа Римський Климент XIII.

Історія Більшівці новини Прикарпаття
Чудодійна ікона Богородиці, 1927 рік. Джерело: castles.com.ua

Стверджують, що не було такої хвороби, від якої б не зцілював чудодійний образ. Монастирська хроніка, яку вели кармеліти від 1679 року, занотовувала особисті чуда, здійснені Богородицею в образі Більшівцівської Богоматері.

Війна, кати і свині

7-8 вересня 1916 року костел зазнав жорстокого обстрілу російської артилерії. Австрійські офіцери наказали кармелітам негайно евакуюватись, і ті поїхали з чудотворним образом до Львова, де він і перебував 47 років.

Після Другої світової костел у Більшівцях закрили, а в 1955 році храм перетворили на зерносховище. Монастир використовувався як хлів і свинарник. Отці-францисканці, які нині опікуються костелом, розповідають, що в радянський час в монастирі був центр НКВС, а в самому костелі, за їхніми словами, відбулися розстріли. Нині у крипті святині знаходяться кістки близько 1000 закатованих людей.

Більшівці костел Івано-Франківська область
Санктуарій Божої Матері після реставрації

Сьогодні костел і монастир відреставровані й мало що нагадує про їх попередній стан. І просто вражає, як лише троє монахів зберігають таку досконалу красу навколо храму. А доповнює цю атмосферу привітний монумент Папі Івану-Павлу ІІ.

І в порівнянні з костелом навіть сумно за палац Кшечуновичів.

Авторка: Юлія Марцінів

Читайте: Кручений травертин, грот відлюдника й безкінечний сплав. Чому варто їхати на Дністровський каньйон

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.