Цьогоріч Україна вшановує пам’ять жертв Голодоморів 27 листопада. День пам’яті жертв Голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада на підставі президентських Указів 1998 та 2007 років. Наймасштабнішим був голод 1932-1933 років, організований радянською владою.
Традиційно в цей день українці відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам’ятників жертвам. Крім того, о 16:00 запалюють свічки та вшановують пам’ять хвилиною мовчання, пише Репортер з посиланням на Суспільне. День пам’яті
Три голодомори
У двадцятому сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голод 1932-1933 років – саме його нині називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом.
Керівництво СРСР довгий час приховувало факт смерті українців від штучного голоду. Лише після оголошення незалежності України почалося розслідування масштабів Голодомору.
“П’ять колосків”
У серпні 1932 року Сталін запропонував новий репресивний закон про охорону державного майна. Закон передбачав за такі порушення розстріл з конфіскацією майна або 10 років ув’язнення. Засуджені не підлягали амністії.
За каральним документом закріпилася народна назва “закон про п’ять колосків”, оскільки винним у розкраданні державного майна фактично був кожен, хто без дозволу зібрав на колгоспному полі кілька колосків пшениці. За перший місяць було розстріляно щонайменше 250 людей, а за перший рік дії нового закону за ним засудили 150 000 осіб. Закон діяв до 1947 року, однак пік його застосування припав саме на 1932-33 рр.
Двадцять два місяці
Терор голодом, що тривав в Україні впродовж 22-х місяців, був спланованою конфіскацією врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади. При цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та блокувала виїзд людей, що голодують за межі Української СРР та відмовлялася приймати допомогу з-за кордону.
Від трьох мільйонів українців
За різними оцінками, Голодомор забрав життя від 3 до 10 мільйонів українців. Втрати оцінюють по-різному через брак достовірних демографічних даних того періоду про чисельність втрат серед українців.
За підрахунками Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, їх було 3,2 млн.
За даними істориків, навесні 1933 року в Україні помирало 20 людей щохвилини, 1 000 людей щогодини і майже 25 000 людей щодня. Найбільше постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих.
Двадцять три держави
Україна визнала Голодомор геноцидом відповідним законом від 28 листопада 2006 року. Наразі це також визнали 23 держави: Австралія, Андорра, Аргентина, Бразилія, Грузія, Еквадор, Естонія, Іспанія, Італія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чехія, Чилі, а також Ватикан, як окрема держава.
На міждержавному рівні пам’ять жертв Голодомору без вживання терміна “геноцид” вшанували ООН, ЮНЕСКО, ОБСЄ, ПА ОБСЄ, Європарламент та ПАРЄ.
Жодного покарання
Попри те, що дії представників сталінської влади, які спричинили смерть людей голодом, кваліфікувалися згідно з нормами тогочасного радянського кримінального законодавства як вбивство, причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися та ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання.
