Маршал

Ця історія сталась у 1970-ті роки на нашому військовому аеродромі. Напередодні Дня Радянської армії та Військово-Морського флоту, який відзначався 23 лютого, до Франківська мав прилетіти маршал авіації з офіційним візитом.

До зустрічі поважного гостя готувались. Тоді в авіагарнізоні було щонайменше шість військових частин, включаючи штаб дивізії. І ось усю цю купу людей вишикували на аеродромі та почали репетицію зустрічі маршала. Коли він скаже «Здрастуйте, товариші авіатори!», весь стрій кричить: «Бажаємо здоров’я, товариш маршал Радянського Союзу!». Потім він усіх вітає зі святом, а особовий склад має відповісти трикратним «Ура!».

Наступив день візиту. Близько двох тисяч військових вишикувалися в шеренгу, яка розтяглась майже на кілометр. Нарешті маршал прилетів. «Бажаю здоров’я, товариші військовослужбовці!» «Бажаємо здоров’я, товариш маршал…».

А далі все пішло не за сценарієм. Замість вітати особовий склад зі святом, підстаркуватий полководець вдався до конструктивної критики. «Я тут подивився зверху. Ох і заср… ли ж ви аеродром!».

Ті, хто стояв навпроти, почули цю святкову фразу та промовчали, проте правий та лівий флан-ги від душі гаркнули завчене «Ура! Ура! Ура!».

Маршал змінився в обличчі, розвернувся, сів у літак і відбув. А на командира дивізії потім тиждень страшно було дивитись.