У багатьох містах Європи заклади, які себе поважають, мають власні легенди. Поступово ця мода дісталась і до нашого міста. Свою легенду має кав’ярня «Золотий дукат».
 |
У 1873 році донька австрійського цісаря принцеса Гізела започаткувала у Станиславові благодійний грошовий фонд для бідних дівчат. За статутом, раз на рік серед малозабезпечених наречених проводився розіграш посагу, який становив не мало, не багато – 200 корон. До конверту із грошима додавався кофейний сервіз, бо німці були переконані, що найголовнішими цінностями у житті жінки є діти, церква та кухня. Дивна статистика, але шлюби, які благословлялися посагом цесарівни, були напрочуд міцними, щасливими й, переважно, багатодітними.
Під час реставраційних робіт у старому підвалі, що на Бачинського, 2, знайшли дві срібні ложечки із того самого цісарського сервізу. Їх охоче демонструють відвідувачам кав’ярні. Кажуть, якщо молода пара почастує одне одного із цих ложечок, то їхні серця наповняться міцним коханням. Може, й не одразу, але з часом – точно.
 |
