Цього разу – справжній станиславівський анекдот початку минулого століття. Якось зустрічаються на єврейському цвинтарі два жебраки.– Мої вітання! Ось доньку заміж видав!– Та невже. А за кого?..
– Та за Файфля.
– Це той Файфль, який з більмом на оці? Файний зять. А що дали в посаг?
– Йой, не питайте. Той гицль зідрав з мене живцем шкіру. Мусив йому відступити цілу вулицю Казимирівську та ще пів-Лелевеля.
Слід додати, що Казимірівська – це вулиця Мазепи, а Лелевеля – Привокзальна.
 Листівка з колекції Зеновія Жеребецького |
Comments are closed.