Історія

Імператорські площі

Окрасою будь-якого міста є площі. У старому Станиславові їх було цілих чотири. Крім аполітичної за назвою площі Ринок усі інші носили ім’я вінценосних осіб чи їхніх близьких родичів. Усі вони залишили по собі яскравий слід в історії.

Плац Франца І

Франц із двома номерами

Сучасний майдан Шептицького відомий краєзнавцям як «плац Франца». Це вже відлуння австрійського панування у Галичині.

Як відомо, Австрією правили цісарі, при чому кожен порядний цісар додатково був королем купи територій. Наприклад, до складу імперії Габсбургів входили королівства Богемське, Угорське, Хорватське, Ломбардо-Венеційське та королівство Галичини і Лодомерії.

Герой нашого майдану примудрився розпочати правління як Франц ІІ, а закінчити Францем І. Крім того, він програв чотири війни з Наполеоном, а потім видав за нього свою доньку Марію-Луїзу. Наполеона цісар врешті-решт переміг, за що у Станиславові йому і площу виділили, і пам’ятник поставили. А оскільки з нумерацією у монарха були відчутні проблеми, то площу назвали просто – плац Франца.

Нездоровий монарх

Хто миється у лазні на Низовій, напевно, пригадує, що за совітів ця вулиця називалась Камо. Але мало хто здогадується, що у ХІХ столітті вона була вулицею Фердинанда.

Цісар Австрійської імперії Фердинанд І доводився рідним сином і спадкоємцем Францу І. Молодий монарх страждав на епілепсію та водянку головного мозку, але це не завадило йому цілих 13 років стояти на чолі велетенської імперії. Фердинанд був геть безініціативним і за своє життя зробив два мужніх вчинки – коли одружився, і коли добровільно подав у відставку під час революції 1848 року. Втім, «на пенсії» він проявив неабиякі таланти у сільському господарстві й був доволі успішним поміщиком. Помер бездітним.

І ще одне. Як не парадоксально це звучить, але саме при цьому «слабенькому» цісареві була відкрита Австрійська академія наук.

Прекрасні половинки

Королі та цісарі в особистому житті були звичайними людьми, тож переважно мали і жінок, і доньок. Наприклад польському королю Ягайло престол принесла його дружина – королева Ядвіга. У Станиславові так називалась теперішня вулиця Височана. Але Ядвіга не подарувала Ягайлові сина. Цього не змогла зробити і друга його дружина. І третя. Нарешті король одружився вчетверте, і в нього вийшло!

Щасливою матір’ю стала білоруська княгиня Софія Гольшанська. Вона народила чоловікові вже знайомого нам з попередньої публікації Владислава Варненьчика та його молодшого брата Казимира. І хоча королеву підозрювали у подружній невірності, людям вона більше запам’яталася фінансовою підтримкою Краківської академії та організацією перекладу з чеської першої польської Біблії. Тому не дивно, що сучасна вулиця Стефаника (біля кінотеатру «Космос») колись мала назву «королеви Софії».

А ось південна частина Вічевого майдану (там, де зараз ставлять ялинку) раніше носила ім’я принцеси Гізели. Вона була донькою цісаря Франца Йосипа та мала безпосереднє відношення до Станиславова. На честь свого заручення із баварським принцом у 1871 році наречена започаткувала грошовий фонд для бідних дівчат. Він називався «посаг Гізели». Завдяки цим грошам малозабезпечені міські дівчата (41 наречена) отримали гроші на весілля. За що їй, напевно, і подякували назвою частини майдану.

Плац принцеси Гізели

У статті використані поштівки з колекції Зеновія Жеребецького

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!