Унікальне Євангеліє 1683 року зберігається у Тулуківському храмі Заболотівської громади. Також тут є ікона святителя Миколая, якій понад 300 років. А також церковна книга, якій майже два століття, та інші багатовікові речі.
Ними дуже пишаються та ретельно бережуть, йдеться у сюжеті ТНК.
Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Тулукові розпочали будувати у 1850 році. З того часу тут двічі відбувалися реставраційні роботи, останні завершилися зовсім нещодавно.
Місцевий священник розповідає, докладають зусиль, щоб зберегти її у тому давньому гуцульському стилі. Однак до появи цього храму у Тулукові була церква святителя Миколая, дерев’яна.
Після того, як була церква ця нова освячена у 1861 році, старенька була розібрана і передана у село Зібранівка, – говорить священник Миколай Костюк. – Вона до сьогодні там є і дуже гарно збережена.
У сучасній церкві збережено багато речей з попередньої святині, як от ікона святителя Миколая, розповідає настоятель, Миколай Костюк. Точний вік, її визначити складно, але це точно близько трьох століть.
Тулуківська церква – одна з небагатьох, яка вистояла під час тиску радянської влади. У цю давню святиню приходили люди з навколишніх сіл, у той час, коли церкви масово нищили та перетворювали на склади.
До слова, одну із давніх ікон церкви, яка могла не сподобатися радянщині, місцеві замалювали аквареллю. Якщо би не ця хитрість, ми б точно не змогли побачити сьогодні цей образ, – каже Миколай Костюк.
А ще тут у храмі збережена давня книга 1845 року з церковними записами у Тулукові. З неї можна дізнатися, хто та як, отримував хрещення, вінчання та відійшов до вічності майже два століття тому, і до сьогодні втрачені лише ті записи, які велися під час радянської влади.
Ще один скарб тулуківської церкви – Євангеліє, якому понад 340 років. Цією книгою зараз у церкві не користуються, зберігають у сейфі.
Це найстаріша книга, яка є в церкві. У певні часи люди хотіли зберегти цю книгу, цу святе Євангелії, і зробили футляр, – розповідає священник. – Замовили у фахівців у Косівщини, бо така інкрустована різьба, дуже гарно, якісно зроблено. І написано «Коляда сестриць Тулуків, 1949 рік за стараннями отця Станіслава Белінського».
Востаннє розписи у церкві поновлювалися 50 років тому, однак кілька настінних ікон та образів на іконостасі збережені з тих давніх часів, їх одразу можна ідентифікувати. Ікони так збереглися від початку, як їх написали.
Тутешня дзвіниця значно давніша за церкву, це висновки дослідників, каже священник.
Читайте: «Легкі гроші» від ворога. Як на Франківщині палили машини військових та волонтерів
