За часів СРСР Івано-Франківський обком єдиної на той час партії був на Грюнвальдській, де зараз Палац правосуддя. Старожили розповідають кумед-ну бувальщину, яка трапилась у цих стінах.
Наприкінці 1940-х років першим секретарем Станіславського обкому був такий товариш Слонь. Дядька він був простий, гарячий і, м’яко кажучи, погано вихований. Товариш «перший» мав дурну звичку голосно матюкати усіх відвідувачів незалежно від приводу. Аби наблизитись до чиновника, відвідувач його кабінету мав подолати близько десяти метрів, і весь цей шлях мусив вислуховувати потік нецензурщини на свою адресу. Першого секретаря всі боялись і тому терпіли його витівки.
 Івано-Франківський обком. 1950-ті роки |
Якось до Станіслава перевівся один молодий інженер, що перед тим працював на шахтах Донбасу. Він не знав про дивацтва місцевого партійного боса та сміливо пішов відрекомендовуватись. І щойно чоловік зайшов до кабінету, Слонь почав крити його триповерховим матом. Той не розгубився і відповів на мові простих шахтарів. Коли ж інженер підійшов до стола, Слонь оторопіло запитав:
— Ти чого?
— Нічого. А ви чого?
Так вони і познайомились. Кажуть, Слонь оцінив вміння інженера постояти за себе та незабаром призначив його якимось великим начальником.
Comments are closed.