Ця історія, крім своєї назви, не має нічого спільного із відомою однойменною повістю Стівена Кінга. В нашому випадку все значно позитивніше, ніж у прозі короля жахів. Але її початок був доволі сумним.
 |
Років зо тридцять тому валили старий польський будинок на вулиці Шеремети. У котловані знайшли величезну кількість обвуглених кісток. Викликали лікарів, археологів, і, про всяк випадок, міліцію. Фахівці встановили, що кістки належать домашнім тваринам. Але хто їх убив, і навіщо було влаштовувати цвинтар у центрі міста? Виявилося, що зооманіяк тут ні до чого, а винні в усьому фармацевти.
У цьому будинку працювала найдавніша аптека Станиславова. Тоді в аптеках не лише продавали ліки, а й виробляли їх. Наприклад, активоване вугілля робили з кісткового порошку, й саме цим пояснюється велика кількість решток бідолашних тварин.
До речі, тоді будівельники з великою повагою ставилися до історичної забудови середмістя. Тож на місці старого звели новий будинок, який мало чим відрізнявся від попередника. Сьогодні це кам’яниця на Шеремети, 2.
