За «совітів» нинішня вулиця Кисілевської називалась Восьмого березня. У 1950-х роках там мешкав зовні нічим не примітний дідуган, але місцеві знали його як чаклуна. Ніби за невелику винагороду він міг навести вроки чи вилікувати майже від усіх хвороб.
 |
За легендою, були тоді на тій вулиці два родинних клани, які ворогували між собою нічим не гірше від шекспірівських Монтеккі та Капулетті. І ось до діда звернулась одна зі сторін (наприклад, Монтеккі), аби той когось там врік у конкурентів. Чаклун погодився, а незабаром померла мама глави роду Капулетті. Може, «мольфар» перестарався, а може, то був випадковий збіг обставин – цього ми вже ніколи не довідаємось. Але розплата наступила миттєво. Того ж вечора до хати старого увірвався невтішний син померлої та зарубав діда сокирою.
Старожили й досі пам’ятають той вечір. Кажуть, тоді, ні з того ні з сього, почали вибухати лампи у ліхтарях по всій вулиці. Мовляв, після смерті чаклуна стався такий викид містичної енергії, що техніка не витримала. Добре, що тоді не було багато побутової техніки…
Comments are closed.