“Перед МОЗ стоять два практичних завдання – розпочати реальне розгортання страхової моделі фінансування медицини в 2017 році та забезпечити 100% покриття громадян медичною допомогою. Тому уряд та профільне міністерство обрали модель, яка потребує мінімальних змін в законодавстві та рекомендована ВООЗ і міжнародними партнерами”, – розповів Павло Ковтонюк.
Він також зазначив, що аналогічна модель (податки-бюджет-агенція) діє у Великій Британії, Скандинавських країнах, Італії, Іспанії, Канаді та показала свою високу ефективність.
Запропонована МОЗ реформа не потребуватиме окремих податків.
“Збір страхових внесків в Україні вже існує: це загальна система оподаткування, – нагадав Ковтонюк. – Кожен громадянин сплачує непрямі податки (ПДВ, акцизи), здійснюючи будь-яку покупку в магазині”.
Крім того, експерти вважають, що запровадження додаткового спеціального збору з заробітної плати чи фонду оплати праці призведе до подальшої тінізації ринку праці в умовах економічної кризи.
Найбільше змін профільне міністерство прогнозує на етапі оплати медзакладам за страховий випадок конкретного пацієнта.
Раніше у МОЗ також пояснювали, як змінюватимуть первинну ланку медицини, оскільки з 1 січня 2017 року в Україні почнуть упроваджувати страхову модель медицини. Пацієнти матимуть пакет гарантованих медичних послуг, зможуть обирати лікаря та заклади, у яких лікуватимуться.
Лікарі первинної ланки зможуть обрати будь-яку організаційну форму роботи – ФОПи, поліклініки, амбулаторії та ЦПМСД. Робота буде оплачуватись залежно від кількості укладених лікарем угод і дотримання медичних протоколів лікування та діагностики.
Уже повідомлялося й про те, що поступовий перехід на застосування принципів страхової медицини триватиме до 2020-го року. Одним із кроків до реформи є відхід із принципу виділення коштів за кількістю лікарняних ліжок на користь фінансування послуг, які надаються пацієнтам.
