Стараннями міністра оборони Валерія Гелетея з початку жовтня більшість сімей солдатів і офіцерів української армії, які воюють в зоні АТО, можуть залишитися без засобів до існування.
Згідно зі строковим наказом Міноборони, обов’язково до виконання всіма частинами та командирами частин в зоні АТО, до 1 жовтня всі військовослужбовці і мобілізовані повинні відмовитися від отримання грошового забезпечення на банківські карти, і отримувати зарплату або готівкою, або на карти обраних МО банків, серед яких врятований від банкрутства “Укргазбанк”. Командири частин і батальйонів АТО отримали такий “документ” з підписом міністра 23 вересня.
Такий документ викликав масу питань і обурення на фронті – для тих частин, які базуються біля невеликих містечок або просто в полі знайти банкомат того ж “Укргазбанку” буде нездійсненним завданням. А головне, несподівана “турбота” міністра про зарплати солдат створить величезні проблеми з передачею грошей додому – сім’ям, дружинам і дітям.
За словами бійців АТО, більшість задіяних у захисті Батьківщини від російської агресії солдат і мобілізованих оформляли зарплатні картки для того, щоб прогодувати свої сім’ї. У зоні бойових дій отримати готівку не завжди просто, та й витрачати зарплату на фронті особливо нікуди. А можливість віддати свою карту рідним, щоб вони могли вільно знімати гроші, дозволяла до останнього часу більшості сімей військовослужбовців триматися на плаву.
Напевно, глава оборонного відомства свято вірить, що після підписання “перемир’я”, від якого щодня гинуть десятки наших солдат, бійцям зони АТО просто більше нема чим зайнятися, ніж заповнювати договору на госкарточкі, шукати “в полі” відділення держбанків для отримання карт або чекати приїзду “начальства” з мішком готівки. Адже коли солдат, який захищає Батьківщину, не встигне заповнити всі заяви і знайти де отримати картку “Укргазбанку”, він повинен отримувати зарплату готівкою. А потім шукати найнеймовірніші способи передачі “готівки” додому.
Якщо буде що передавати. Перевезення цінностей у воєнний час – завжди великий ризик, а з урахуванням відомої армійської “звички” прилипання до рук всього цінного, втрати при доставці грошового забезпечення обов’язково будуть, і не малі.
Ось тільки з початком осені у промоклих і мерзнучих бійців АТО є набагато важливіші завдання, ніж “карткові” ігри Гелетея. І поки що реальним забезпеченням армії теплими речами і всім необхідним займається не командування, а невтомна група волонтерів. А для Міноборони прості солдати залишаються не більше ніж кріпаками, права яких в зоні АТО нікому не потрібні. Адже навіть для міністра Гелетея не секрет, що закон України “Про заробітну плату” (ст.14 і ст.25) однозначно дає кожному працівнику право самостійно вибирати спосіб отримання зарплати і забороняє кому б то не було заважати працівнику розпоряджатися зарплатою. Як кажуть солдати, такого беззаконня не було навіть при Януковичі.
