Унаслідок технічної помилки при внесенні змін до Податкового кодексу податкова міліція з 1 січня фактично опинилася поза законом. Поки посадовці запевняють, що вона продовжує працювати у правовому полі, юристи попереджають, що ця непевна правова ситуація може створити ґрунт для зловживань. Водночас експерти погоджуються з тим, що настав час замінити податкову міліцію на новий невоєнізований орган з європейськими принципами роботи. Наскільки це реально і чи не обернеться ця реформа лише зміною вивіски – з’ясовувала інформагенція ZIK.
Фото: УНІАН
Як податкову міліцію викинули з закону
Справа в тому, що норма про ліквідацію податкової міліції мала вступити в силу разом з новим законом про створення фінансової поліції. Однак у законопроекті змінили номер пункту про податкову міліцію, а в перехідних положеннях, які стосуються набрання чинності відповідними нормами – номер змінити забули. Виходить, що пункт 134 про виключення з Податкового кодексу розділу ХVІІІ – 2 «Податкова міліція» набрав чинності.
Як наслідок, у чинному законодавстві України не стало положень, які б визначали структуру, завдання, функції та повноваження органів податкової міліції, правовий статус її співробітників.
Натомість голова податкової міліції – перший заступник голови ДФС Сергій Білан посилаючись на відповідь Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики заявив, що цей орган продовжує законно працювати до прийняття окремого закону про її правонаступницю.
Прес-секретар голови Комітету з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної Ольга Германова у коментарі ІА ZIK повідомила, що податкова міліція і далі працює законно і що в основне тіло Податкового кодексу внесено необхідні положення.
«Випадково помилилися кодифікатори, які готують текст до остаточно підписання закону спікером Андрієм Парубієм, а потім Президентом. Для того, щоб таких ситуацій не було (бо вони трапляються часто), перехідними положенням до закону передбачено не тільки номер пункту, який має набрати чинності, а й його розшифрування. Тобто ліквідація податкової міліції відбудеться, коли буде прийнято відповідний закон», – зазначила вона.
Експерт із адміністративно-деліктного права та кримінальної юстиції, член правління Центру політико-правових реформ Олександр Банчук пояснює, що сам цей орган продовжує існувати, адже тільки уряд може прийняти рішення про його ліквідацію. Водночас він стверджує, що діяльність податкової міліції від початку цього року – поза правовим полем. Відповідно, є ризик, що недобросовісні підприємці, які не платять податки, потім будуть оскаржувати рішення податкової міліції.
«Зараз єдиний шлях для податкової міліції працювати у законному полі – це щоб кожен документ стосовно кожної дії підписував тільки прокурор. Якщо десь з 1 січня буде документ, де стоятиме підпис посадової особи податкової міліції, таке кримінальне провадження неможливо буде подавати в суд», – переконаний юрист.
Бізнес втомився від «масок-шоу»
Водночас новину про «випадкову ліквідацію» податкової міліції позитивно сприйняли представники українського та іноземного бізнесу, який працює в Україні. Вони неодноразово нарікали на те, що цей орган веде каральну політику і полюбляє влаштовувати на підприємствах «маски-шоу» з масовою виїмкою документації і серверів, що, відповідно, паралізує роботу бізнесу.
Тому цю неоднозначну з юридичної точки зору ситуацію чимало експертів сприйняли як нагоду якнайшвидше створити фінансову поліцію – новий орган з новим штатом і набором повноважень, який би, за логікою податкової реформи, мав би, власне, замінити податкову міліцію. Вимога узаконити діяльність фінансової поліції до кінця квітня 2017 міститься також в останній редакції проекту Меморандуму про співпрацю між Україною та МВФ.
16 січня Міністерство фінансів подало на розгляд уряду законопроект про фінансову поліцію. У Комітеті ВР з питань податкової та митної політики поки що не беруться коментувати запропонований Мінфіном законопроект – кажуть, спочатку необхідно побачити остаточний варіант документу, який надійде до них після затвердження урядом.
«Але я точно знаю, що в ньому більшість норм взято із законопроекту 4228 (проект закону «Про фінансову поліцію», який був зареєстрований 15.03.2016 і зараз перебуває на розгляді комітету, – ред.). Питання тільки в нюансах, які стосуються повноважень, а також того, якою буде чисельність майбутньої фінансової поліції і з кого вона складатиметься, яка квота буде від ДФС і від інших органів», – зазначила Ольга Германова.
Чим відрізнятиметься фінансова поліція від податкової міліції?
Тим часом проект Мінфіну підтримали експерти з питань податкової та бюджетної політики Реанімаційного пакету реформ, які звернулися до органів влади із закликом невідкладно створити фінансову поліцію. Вони дійшли висновку, що у разі ухвалення цей документ сприятиме мінімізації корупційних явищ в економіці України та створенню сприятливих умов для ведення бізнесу.
Зокрема, законопроект передбачає такі зміни:
прозорий конкурсний відбір до фінансової поліції;
зменшення чисельності (2,5 тис. замість 10 тис.) в поєднанні з високими зарплатами, що, в свою чергу, також знижують корупційні ризики;
зміну інструментарію роботи з акцентом на глибокі аналітичні розробки;
позбавлення права проводити перевірки бізнесу.
Окрім того, має відбутися суттєве оновлення штату. Пропонується, щоб у новому органі було не більше як 25% людей, які мали досвід у попередніх силових структурах. Тобто мало б відбутися перезавантаження, як це робилося, скажімо, із патрульною поліцією.
Експерти також наголошують, що необхідно врегулювати вичерпний та закритий для третіх осіб перелік підстав, за яких фінансова поліція зможе ініціювати проведення перевірок, і усунути дублювання функцій державних органів. Зокрема, з прийняттям закону про фінансову поліцію як спеціалізований орган у цій галузі необхідно позбавити інші органи – СБУ, МВС, ДФС – функцій з розслідування економічних злочинів, якими вони на сьогодні наділені.
Головний експерт групи «Податкова реформа» Реанімаційного пакету реформ Володимир Дубровський вважає, що чим швидше з’явиться справжня фінансова поліція України, то менше буде зловживань і перешкод для подальшого реформування ДФС.
Найбільш помітна відмінність майбутньої фінансової поліції в тому, що, на відміну від податкової міліції, вона не матиме права застосовувати силові методи, використовувати зброю та примусово вилучати документацію. Утім, це не означає, що на підприємствах більше не буде обшуків – просто ці функції тепер будуть перекладені на інші органи.
«У податковій міліції поєднувалися всі функції. Тобто цей орган створений за, можна сказати, російським принципом – «усе в одному кулаку». Там було і слідство, і аналітика, і силове захоплення. А новий орган буде демілітаризованим. Тобто він буде не озброєним формуванням, а суто аналітичним і видаватиме якісь висновки, які далі будуть виконувати ті підрозділи, які займаються кримінальними провадженнями. Тобто суть у тому, що це не буде такий єдиний кулак, який може одразу розірвати в один день будь-який бізнес, на який тільки вкажуть пальцем», – переконаний експерт.
Стосовно того, наскільки новий орган може бути незалежним від різних політичних впливів, Володимир Дубровський зазначив, фінансова поліція буде підпорядковуватися Мінфіну, який не є силовою структурою і на який прямого впливу, скажімо, Президент не має. Хоча ніколи не варто виключати загрози й якихось підкилимних ігор.
«Дуже важливо, що оце розділення функції передбачає встановлення певних запобіжників, завдяки чому все не буде вирішуватися лише «волею царя». Це має бути більш європейська система, коли якщо віддано якийсь незаконний наказ, то його не може виконати просто один орган – фінансова поліція, а потрібне буде залучення інших структур», – зазначає він.
Разом з тим, зрозуміло, що блискавичних змін у цій сфері очікувати не варто, адже якщо такий закон дійсно буде ухвалений незабаром, то, як показав досвід створення патрульної поліції і НАБУ, на те, щоб нова структура запрацювала, потрібно буде ще, принаймні, півроку.
Comments are closed.