Кому п’ять тисяч на корову?

Голова ОДА Михайло Вишиванюк останнім часом чи не на кожному офіційному зібранні висловлює своє невдоволення справами у сільському господарстві Прикарпаття. Губернатор наголошує – нині держава активно дотує ґаздів – «п’ять тисяч дають за корову, три за теличку», а біда в тому, що люди просто того не знають. Ми вирішили поцікавитися, скільки, як і на що саме селянин може отримати допомогу від держави.

Начальник управління агропромислового розвитку ОДА Іван Андріїшин має цілий список програм, за якими держава дотує сільське господарство. «У поточному році сільгоспвиробники області отримали 23 млн. грн., – наголошує Андріїшин. – У порівнянні з попереднім роком це чи не у п’ятеро більше».

Серед тої купи діючих програм є й такі, за якими можна отримати гроші на худобу. Перша – спеціальна бюджетна дотація за поголів’я корів м’ясного напрямку продуктивності. «Якщо господарство утримує таких корів, то державний бюджет на це саме утримання дає гроші, – пояснює Іван Андріїшин. – Племзаводам виплачує до 1900 грн. за голову, племрепродукторам – до 1000 грн., іншим, тобто рядовим сільськогосподарським підприємствам, – до 600 грн. за голову».

Друга – спеціальна дотація за приріст корів молочного та комбінованого напрямку продуктивності. От, це ті самі губернаторські «п’ять тисяч за корову». Як воно діє, Андріїшин пояснює на прикладі: «От, господарство станом на 1 січня мало 100 корів. Якщо кожна з них за рік дає не менше, ніж 4,3 тонни молока, то за кожну прирощену (не прид­бану) нову корову держбюджет виплачує до 5 тис. грн.».

Третє – часткове відшкодування вартості закуплених корів і племінних нетелей вагою не менше 350 кг. За кожну таку куплену телицю державний бюд­жет дає до 3 тис. грн.

І четверте – якщо господарство купує теля для відтворення поголів’я, умова – це теля має важити не більше 150 кг, то за кожен кілограм живої ваги держава повертає 7 грн.

Є й дотація за продаж молока, щоправда, тільки екологічно чистого. За кожну продану тонну такого молока дають 750 грн. «У нас в області на сьогодні статус спеціальної сировинної зони мають чотири господарства, – каже Андріїшин. – І зараз ще 22подали документи».

Варто наголосити, що отримати всі ці дотації з державного бюджету можуть тільки сільськогосподарські підприємства. Що ж до простої жіночки зі звичайного села, то вона підпадає лише під одну програму – відшкодування витрат фізичних осіб за закупівлю індивідуальних доїльних установок.

«Тобто, якщо ґазда купив доїльну установку, то він подає пакет документів до районної конкурсної комісії про часткове відшкодування. І тоді вже держава повертає йому 5 тис. грн.», – розказує Іван Андріїшин.

Тож для тих ґаздів, які хотіли б отримати більше, поки що вихід один – засновувати своє фермерське господарство. Може, воно так і задумувалося. Бо ж у цьому випадку одною коровою не обійдешся. Та й податки доведеться платити.

До речі, для тих, хто зацікавився цією ідеєю, – підприємства сільського господарства мають пільги в оподаткуванні. «Перша – вони платять фіксований сільськогосподарський податок, – каже начальник відділу масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПА в області Михайло Королик. – Цей податок обчислюється залежно від площі землі, яка є в підприємства, або яку воно орендує. І друге – ПДВ із продажу власної продукції залишається в їхньому розпорядженні, а не перераховується у бюджет. В принципі, ці виробники на податкове законодавство не скаржаться».

Поки що це всі можливості. Чи зміниться щось у наступному році, побачимо. Начальник управління агропромислового комплексу ОДА Іван Андріїшин тільки зазначає, що уряд планує виділити значну суму на стабілізацію поголів’я великої рогатої худоби. «Ми давали пропозиції, аби дотувати утримання корів в особистих селянських господарствах, – каже він. – Прислухаються до нас чи ні – поки що не знаємо».