Минулого тижня перед колишньою друкарнею на Січових стрільців, 78 у Франківську стартувала архітектурна резиденція «Павільйон78». Вона триватиме до 22 липня. Франківські архітектори та урбаністи спільно з колегами із Києва, Львова, Харкова протягом 10 днів у спеціальному відкритому павільйоні працюють над концепцією нового громадського простору в центрі міста.
Павільйон як атракція
Питання скверу постало ще під час хакатону у травні цього року. І вже тоді активісти, архітектори, урбаністи розглядали можливі сценарії розвитку простору перед друкарнею. Перший крок зробили під час фестивалю Porto Franko Гогольfest — на першому поверсі занедбаного приміщення презентували частину програми візуального мистецтва Litoralis, а перед друкарнею ініціювали створення вуличних меблів. І ці кроки були зроблені недарма. Жителі довколишніх будинків побачили, що вони можуть отримати якісно інший простір, яким теж зможуть користуватись.
Тепер тут стартувала архітектурна резиденція з відкритим павільйоном, де щодня відбуваються зустрічі, лекції, обговорення. Долучитися до неї може кожен охочий і кожен може стати рушієм позитивних змін. Тож «Репортер» вирішив навідатися в резиденцію, щоб розібратись, що воно таке і як це працює.
За програмою анонсована лекція архітектора Дани Косьміної про тактичний урбанізм. Як виявилося, лектор приїхати не змогла, однак на роботу резиденції це не вплинуло. У павільйоні кипить робота. Учасники резиденції аналізують, планують, обговорюють.
Говоримо з куратором Ярославом Яковлєвим — архітектором, урбаністом із Харкова, співзасновником проекту Comixans «Франек, добрий ранек!». Ярослав пояснює, що «Павільйон78» якраз є чудовим прикладом тактичного урбанізму, коли люди організовуються навколо проблеми і спільно її вирішують.
«Тактична урбаністика працює в маленьких масштабах, — каже він. — Поставили об’єкт, навколо закрутилася ініціатива. Спрацьовує елемент атракції — павільйон приваблює людей, які могли б щось тут змінити. Бо ми не можемо цього зробити без участі франківців. Лише так. Ми стартуємо, приходять люди, беруть участь — і процес запущено».
Місто належить людям
Підсідаємо за стіл до двох дівчат. Дана Антонишин не має стосунку до архітектури. Їй просто небайдужа доля простору перед друкарнею, тож приходить і допомагає. Архітектор Юля Зінов’єва — член робочої групи резиденції. На столі розкладені схеми, маркери, карти. Дівчата намагаються розібратися, що б найкраще пасувало цій території. Кожен із можливих варіантів переносять на окремий план, щоб потім було з чого обирати.
«В першу чергу нам потрібна підтримка мешканців і вся резиденція — для того, щоб показати, що місто належить людям, — говорить Юля. — Зараз пропрацьовуємо всі схеми, всі «за» і «проти», щоб розробити загальну концепцію. Сьогодні працює стратегія проектування, коли ведеться робота з мешканцями. В людей є потреби і ми не можемо їх не підтримувати».
Поки розмовляємо, архітектор Анна Пашинська проводить есперимент — намагається визначити, скільки місця потрібно франківцям, щоб вільно пересуватися тротуаром. Для цього виносить стільчики і відгороджує ними частину пішохідної зони. За кілька хвилин досить нешироким коридором впевнено протискається автівка, водій якої вирішив проїхатися саме тротуаром. «Треба ще звужувати», — жартує Аня.
Далі у робочої групи обід. Прощаємося до вечора. А ввечері тут — тиха вечірка з музикою, картинами, спілкуванням.
Тихий арт
Вечірка анонсована на восьму годину і в цей час вже досить людно. У павільйоні картини франківських митців. Тихо лунає музика. Парклети, які встановили поряд із павільйоном, вже зайняті гостями, тож вмощуємося на дизайнерських стільцях на траві. На стіну павільйону проектують фільми «Animal Planet». Найбільше така атракція притягує дітей. Згодом уже маємо цілий кінозал під відкритим небом.
Атмосфера невимушена. Кожен сам знаходить співрозмовників і теми для балачок. Підходимо до Олександра Шевченка, урбаніста платформи «Тепле Місто», співзасновника проекту Comixans «Франек, добрий ранек!». У нього в руках корзина абрикосів — чудовий привід поговорити про урбаністику. Олександр пояснює, що резиденція закінчиться, а павільйон залишиться, і така вечірка має дати людям відчуття, що це їхнє місто, в якому комфортно, затишно й цікаво жити.
«Ми не закрилися в офісі, а працюємо у вільному доступі, — каже він. — Після чотирьох днів взаємодії з мешканцями, лекторами, спеціалістами, випадковими перехожими, прийшло розуміння і бажання випробувати простір. І ми спробували змоделювати, як він поведе себе без архітекторів, що закінчать свою роботу 22 липня. Саме тому резиденти обрали формат тихої арт-вечірки, щоб максимально залучити містян і розділити разом комфорт цієї локації».
Вечірка і справді стала показовою. Важко було повірити, що поряд дороги можна добре провести час. І виявилося, що таки можна. Людей більшало. До нас приєднувалися випадкові перехожі, яким спочатку було просто цікаво. А потім вони починали розпитувати, ділитися досвідом, давати поради і пропонувати допомогу. Адже проблема громадського простору — єдина для всіх і всім болить. А з настанням темряви на фасаді друкарні з’явилася яксрава відео-арт-проекція від VJ group CUBE…
Черга за франківцями
У п’ятницю 22 липня резиденти «Павільйону78» презентують франківцям свої напрацювання. Це буде швидше презентація концепції, ніж вже готової документації. Як пояснює Анна Пашинська, так людям буде легше зрозуміти, як саме архітектори пропонують організувати простір на Січових Стрільців, 78.
Архітектори поки карти не відкривають, однак запевняють, що рішення буде інноваційним і максимально корисним для всіх.
«Наше завдання показати, що громадський простір — це не лише трава, лавки й фонтанчик», — говорить Ярослав Яковлєв.
А далі вже черга за мешканцями, бо лише від них залежить, що там буде — смітники і парковка чи новий сквер для життя, розвитку, відпочинку.
