Минулої суботи, 22 січня, близько сотні франківців, незважаючи на погану погоду, вийшли на акцію «Новий ланцюг єдності». Дорослі й малі утворили живий ланцюг, як і 32 роки тому, від готелю «Дністер» і до Києва. Але цього разу – до франківського «Києва», тобто бізнес-центру на стометрівці.
У такий спосіб вирішили відзначити День злуки, а також нагадати владі й громаді про необхідність вирішення проблеми нахабної реконструкції історичної пам’ятки – готелю «Дністер», пише Репортер.
«Ми просто знали, що це треба»
Небайдужі франківці почали сходитися на початок вулиці Шевченка о 12.00. Діти з маленькими прапорцями, дорослі – з великими. Більшість старших – «рухівці», стоять окремою групкою та згадують, як усе було 32 роки тому.
Саме від «Дністра» 22 січня 1990 року простягався живий ланцюг аж до Києва. Адже у цій будівлі у 1918-1919 роках засідали уряд і Національна рада ЗУНР, тут приймали рішення про об’єднання її з УНР.
Тоді ти навіть не уявляв, як то може бути, що ти стоїш тут, у Франківську, а хтось у Долині, Калуші, Львові, а ще хтось із наших вже на межі Київської області, – згадує «рухівець» Володимир Ковальчук. – Тоді в ланцюгу було добрих 3 млн людей. Починав його від готелю «Дністер» Галицький молодий театр, яким керував Володимир Шлемко. Актори стояли в одностроях січових стрільців. Ми тоді просто знали, що це треба робити. Були піднесені й робили все щиро.
За словами Ковальчука, і нині люди вийшли щиро – згадати, відзначити, а також доєднатися до акції, яку влаштувала громадська організація «Кам’яниця «Австрія». Аби ще раз нагадати про долю історичної будівлі.
Нагадаємо, у 2017 році фірма «Надія» під виглядом реставрації почала реконструкцію готелю. Добудували півтора поверхи, замінили автентичну черепицю, поміняли колір пам’ятки. Замість відтворення автентичної годинникової вежі встановили іншу – на власний смак. Далі власники «Дністра» захопили ще й частину громадського простору – колонаду, закрили її скляними рамами, мовляв, там буде галерея для всіх. Після громадських акцій та дискусій, ще в середині квітня минулого року колонаду обіцяли звільнити, але досі не дотримали слова.
Активісти продовжують боротися
За словами одного з організаторів акції Ростислава Шпука, оскільки у 1990 році був великий ланцюг від «Дністра» до Києва, то вони вирішили зробити свій – від «Дністра» до «Києва», того, що на стометрівці.
Усі ці меморіальні акції направлені на збереження пам’яті. А тут ми бачимо втрату пам’яті. Будинок переінакшили, і ця пам’ять стерта з його лиця, – каже Ростислав Шпук. – У Франківську немає іншої споруди, яка б аж так долучилась до історії та зробила лице міста. І раптом ми бачимо, що можна пів будинку переінакшити. Можна засклити зовнішню галерею, яка формувала початок вулиці, яка є унікальним і дуже важливим архітектурним елементом. Її, виявляється, можна приєднати до внутрішнього простору. Це суперечить закону «Про охорону культурної спадщини». Тобто, немає нічого, що б вони не порушили.
За словами Шпука, активісти продовжують боротися за пам’ятку. Каже, підключилися юристи, справа розвивається.
Ми подали детальний опис порушень у Державну інспекцію архітектури та містобудування, – говорить він. – Держархбудконтролю вже нема, натомість є ДІАМ. Подивимось на їхню реакцію.
Не лише сусідські справи
Громадська організація «Кам’яниця «Австрія» об’єднала не лише мешканців сусіднього з готелем будинку, а й інших активних людей з усього міста – архітекторів, підприємців, істориків, юристів, інших небайдужих до культурної спадщини. Втім, як каже одна з організаторок акції Марта Кондрин, нинішні власники «Дністра» хочуть представити все так, ніби організація відстоює лише інтереси мешканців.
Також активісти шукають різні історичні факти, досліджують, що відбувалось у цій будівлі, які особистості тут жили. Зокрема, у квартирі Марти Кондрин колись мешкав відомий доктор Кость Воєвідка. Він був січовим стрільцем, одним із кращих лікарів Станиславова. Його разом з дружиною-єврейкою та сином розстріляли німці у 1944 році.
Сьогодні наша мета – ще раз привернути увагу до стану будівлі, – каже Марта Кондрин. – Не тільки забудовника, але й влади. Будівельні роботи тут ведуться щодня. Постійно риють, вивозять машини з піском. Ми так думаємо, що вони будують парковку і басейн. Ви собі можете уявити? Бо це буде п’ятизірковий готель, тож за стандартами має бути басейн.
За словами Марти Кондрин, велика мета, яку вони переслідують – повернути пам’ятку у власність держави, аби вона була відновлена до її історичного вигляду.
Юридично це реально, – говорить активістка. – Цивільний кодекс це дозволяє, але в Україні цього ще ніхто не робив.
Влади не було
Перед тим, як утворити ланцюг, активісти зачитали петицію-звернення. На той час біля готелю «Дністер» не було нікого з представників влади. День Злуки вони відзначали біля суду на Грюнвальдській.
Ви сьогодні не зібралися біля «Дністра» перш за все тому, що в теперішньому вигляді він не має нічого спільного з тим історичним модерним велетнем, який дав прихисток народженню не менш модерних державних процесів, – зачитав звернення один з учасників акції, художник Андрій Єфіменко. – Ви не хочете стояти з меморіальною місією біля глянцевого блискучого новобуду з вітринами замість незаконно захопленої та ув’язненої колонади…
Також Єфіменко зачитав кілька головних вимог активістів.
Перша – що у місті має діяти норма, яка унеможливлює початок фасадних робіт з пам’яткою історії або архітектури в разі відсутності її паспорта як об’єкта культурної спадщини. У відповідності з паспортом тільки й можливе втручання.
Друга – розісклити й повернути громаді колонаду. Також активісти вимагають звільнити та притягнути до відповідальності завідувача сектору з питань охорони культурної спадщини ОДА Андрія Давидюка.
Кам’яниці «Дністер» надати статус пам’ятки національного, а не місцевого значення. І останнє – в разі неспроможності нинішніх власників оберігати пам’ятку, як того вимагає законодавство, розпочати процес її повернення у державну власність.
З іншого боку
«Репортер» поцікавився у директора з маркетингу готелю «Надія» Романа Короля, коли знімуть скляні рами з колонади та чи справді у «Дністрі» будують басейн.
Я не розумію, чому їх непокоїть басейн, – каже Роман Король. – Раніше непокоїла вежа, фасад. Ми зробили заяву, що звільнимо фасад. А тепер їх ще й басейн непокоїть, гіпотетичний. А потім їх ресторан буде непокоїти. Там будуть надаватися послуги, які мають бути у сучасному готелі. Там буде тренажерний зал, фінтес, спа, тобто в такому плані воно все там і буде.
Також він додав, що колонаду від скла власники звільнять, але тільки коли вже відкриють готель.
Ми свою заяву зробили ще тоді навесні. Нас зараз у чомусь звинувачують, що ми не дотримуємося обіцянок. Але ж ми не відкрилися ще повністю? Коли розісклять колонади, на даний момент я не можу вам сказати, але пропоную дочекатися відкриття готелю. Якщо нам не будуть вставляти палиці у колеса, то це відбудеться найближчим часом. Ми від своєї обіцянки не відмовляємось.
Авторка: Світлана Лелик
