Зараз багато автовиробників переходять на авто з турбованим мотором. Це не їхня забаганка – такі реалії сучасного світу. Турбонагнітання є найефективнішою системою підвищення потужності двигуна без збільшення частоти обертання його колінчатого валу та робочого об’єму циліндрів. Крім того, турбонагнітач забезпечує економію палива в розрахунку на одиницю потужності і зниження токсичності відпрацьованих газів за рахунок повнішого згоряння пального. Популярні моделі від Volkswagen, Audi, Mercedes, BMW мають саме турбовані двигуни.
Плюсів і мінусів двигунів з турбіною вистачає. Якщо ви купуєте новий автомобіль, то можна особливо не звертати увагу на турбіну – в разі чого замінять по гарантії. А що робити, коли купуєш вживану автівку з турбованим двигуном?
Одразу кажу: заміна на «оригінальну» турбіну, наприклад, на Ауді А6 коштує 12-14 тис. грн. Якщо ставити «не оригінал», то удвічі дешевше, але загальний висновок – дорого.
Отже, турбіну треба перевіряти. Як?
1. Послухати. Бажано на холодний, не прогрітий двигун, наприклад, після ночі. Саме на холодному двигуні «вилазять» всі болячки. Стара зношена турбіна працюватиме дуже голосно (звук розбитого підшипника, свист, скрегіт). Це говорить про несправність кулера, про те, що він пошкоджений і шкребе пелюстками.
Від такого авто краще відмовитись.
2. Після прогрівання проїдьтеся. Якщо у вас турбований 2-літровий двигун з 180 к.с., то динаміка такого авто повинна просто вражати – 7-8 секунд до сотні. Якщо цього нема, то турбіна, скоріш за все, несправна. Однак ще треба об’єктивно оцінювати тягу двигуна. Якщо маєте 3-циліндровий двигун з турбіною в 80-90 к.с, то чекати від нього шаленої тяги (навіть при справній турбіні) не варто.
3. Потрібно перевірити масло двигуна, а точніше – подивитися заливну горловину. Бажано підсвітити ліхтариком, якщо там усе чорно – відмовляємося.
4. Запитуємо господаря – скільки «їсть» масла? Якщо каже що 2-3 літри на 5-7 тис. км, то це не надто добре, як би він вас не запевняв, що це нормально. Так, турбовані двигуни можуть використовувати трохи мастила, але на 10 000 км – максимум 1 л.
5. При несправній турбіні на панелі приладів може висвічуватись «Check engine». Якщо «зчитати» цю помилку, то все може з’ясуватися. Однак діагностичний пристрій є не у всіх. Тому, коли у турбованого авто горить «Check», то також треба замислитися – це не просто так, найчастіше це недешева несправність.
Добре, якщо все попереднє ніби в порядку, що робимо далі?
Акуратно, щоб не пошкодити, знімаємо патрубок турбіни. Оглядаємо пелюстки кулера і сам патрубок всередині. Якщо мастила немає, вони чисті, то це говорить про належний стан турбіни. А от якщо ситуація зворотня, варто насторожитись. При великій виробці турбіни у впускний колектор будуть прориватися пари масла, тож кулер і кожух будуть у мастилі.
Оскільки масло буде прориватися у впускний колектор, то і з вихлопної труби буде йти більш «димний» вихлоп. Якщо зношеність велика, то й вихлоп буде сильно задимлений.
Потім, уже при знятому патрубку, треба акуратно похитати сам кулер турбіни. Має бути невеликий люфт, 1-2 мм. Якщо кулер сильно гуляє, то також – краще відмовитися.
Необхідно переглянути і стінки турбіни. Якщо на них видно характерні подряпини від пелюстків кулера, то турбіна несправна.
За цими пунктами практично на 90 % можна оцінити працездатність турбіни. І загалом, конструкція турбіни доволі проста, там і ламатися особливо нічому – це кулер з підшипниками, укладений в металевий корпус
Турбіни не вимагають якогось особливого поводження – їм треба лише трохи уваги. Наприклад, у вигляді регулярної заміни масла або своєчасної установки свіжого фільтра. Крім того, після запуску турбодвигуна слід не відразу «вижимати» повний газ, а почекати кілька секунд, поки тиск мастила не досягне потрібної величини. Після тривалої роботи на високих обертах слід охолодити турбіну на холостому ходу, а не глушити двигун одразу. Це стосується і автомобілів з системою старт-стоп, яку після їзди під навантаженням треба деактивувати.
