За неофіційними даними, в українському автострахуванні від 10 до 15% виплат отримують аферисти. Так, у найпопулярніших видах – КАСКО та ОСЦПВ (обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності, автоцивілка) – є декілька способів, якими шахраї користуються найчастіше.
Перше – це страхування вже розбитих авто. Таке робиться за допомогою підкуплених страхових агентів. І хоча за подібні дії агентові загрожує кримінальна відповідальність, охочі таки знаходяться. Втім, цей вид шахрайства можливий тільки на відносно малі суми відшкодування (до 10 тис. грн.) і в невеликих компаніях з не надто жорсткою перевіркою. Бо служби безпеки серйозних страховиків зазвичай ретельно перевіряють документи, фотографії і т. д. – клієнт про це може навіть не підозрювати.
Другий варіант – фальсифікація ДТП. Такими речами зазвичай займаються організовані злочинні групи, які здатні залучати до афер не тільки страхових агентів, а й автомеханіків, і несумлінних інспекторів ДАІ.
Для подібних «операцій» потрібні як мінімум два автомобілі. Наприклад, однакових: битий і цілий. Тоді з авто, що побувало у ДТП, знімають номерні знаки, чіпляють їх на неушкоджену машину, фотографують і страхують її, а потім подають на відшкодування.
Ще можлива проста імітація ДТП. Ніч, дорога. Дві вже побиті машини виставляються за відпрацьованою схемою, викликають даішників та оформляють дорожньо-транспортну пригоду. Якщо технологія відшліфована, то страховій компанії буває доволі складно докопатися до істини.
Один із найпоширеніших видів дрібного шахрайства зі страховкою – завищення вартості ремонту. Але тут аферистів чекає серйозна перешкода: страховики часто ще в угоді зазначають станції техобслуговання, на яких страхувальнику треба ремонтувати машину. Страхова компанія – дуже непоганий, стабільний, гуртовий клієнт, і СТО невигідно ризикувати партнерськими стосунками, «граючись» із цінами. Якщо ж аферист має можливість проводити ремонт будь-де, то він все одно не зможе перевищити ліміт, оскільки у страховиків є спеціальна єдина база вартості ремонту автомобілів. Відповідно, такий варіант афери може стати не стільки шахрайством, скільки економією за рахунок якості запчастин.
Буває ще заявка пошкоджень, які не відносяться до страхового випадку. Наприклад, нетверезий водій сам розбив свою машину, але хоче відремонтувати її за рахунок страховки. Тож десь назавтра ввечері він вивозить побите авто на шосе чи до супермаркету, викликає ДАІ й жаліється, що його машину вдарили, а винуватець ДТП просто утік з місця події. Якщо даішники не дуже прискіпливі, афера може й вдатися. Але знов таки – тільки коли сума відшкодування невелика, а служба безпеки страхової компанії чомусь раптом подивиться на цю історію скрізь пальці…
До речі, з понеділка водії вже можуть не викликати даішників на підтвердження ДТП – якщо сума відшкодування невелика (попередньо 10 тис. грн.), аварія обійшлася без жертв, а її учасники досягли згоди. З 19 вересня вступив у дію відповідний закон. Тепер самі водії оформлятимуть ДТП за допомогою так званого європротокола. Але ця послуга працюватиме тільки для водіїв, які уклали договір страхування після 18 вересня, або переоформили його на нових умовах.
З одного боку, це мало би полегшити життя автовласникам, бо їм вже не доведеться годинами чекати ДАІ та й штрафувати винуватців буде нікому. З іншого – аферистам теж буде простіше, а страховикам ще й додалося головного болю, бо остаточно вся процедура ще не узгоджена. Так, за неофіційними даними, страхові компанії досі радять клієнтам у випадку аварії викликати ДАІ – щоб уникнути непорозумінь у майбутньому.
Крім того, в українських страховиків досі немає єдиної бази страхувальників, хоча розмови про необхідність «чорного списку» аферистів точаться вже кілька років. Та й ринок неподілений і розвинений недостатньо. Може, це тому, що серед самих страховиків, особливо невеликих компаній, які виживають виключно за рахунок страхових премій, чимало недобросовісного «баласту»?
Comments are closed.