Першим критерієм купівлі шин є тип автомобіля. Яке б авто ви не водили – позашляховик, мінівен, спорткар, – завжди дотримуйтесь рекомендацій виробника.
Важливо знати, що штатну гуму на вашому авто (тобто «рідну») офіційно погодили конструктори шин та автовиробники. Вони вже врахували арки коліс, розмір дисків, гальмівний шлях, масу автомобіля. Чи є це найкращим варіантом? Необов’язково. При заміні шин ніщо не примушує водія купувати марку та модель, вказану виробником. Та якщо маєте намір змінити стандартний тип шин на інший – обов’язково треба дотримуватись певних вимог.
Не будемо вдаватися в подробиці окремих марок, моделей шин, бо це займе матеріалу на окреме видання. Зупинимось на основних їх типах: літніх, зимових, демісезонних.
Літні шини призначені для використання у теплу пору року при температурі повітря не нижче +7-10°С. Маркування на боковинах надає багато корисної інформації: швидкісний індекс (наприклад Н – 210 км / год), Rain або Аqua – свідчить, що шини спеціально спроектовані для мокрої дороги. Якщо дощить помірно, то найкраще вибирати літню шину для сухого асфальту.
Наступний параметр, на який варто звернути увагу, – бічна частина літньої гуми. Бажано, щоб вона була посилена. Така шина жорсткіша для їзди, але більш міцна. У цьому випадку при різкому потраплянні в яму, якими рясно усіяні наші дороги, більше шансів, що літня гума залишиться цілою.
Зимові шини, які маркуються сніжинкою на фоні гори, відповідно призначені для використання при температурі нижче +7°С. Чому, наприклад, не +5 чи +10? Це температура «дзеркального переходу», коли гума літніх шин твердне та втрачає зчіпні властивості. Зимова відрізняється від літньої: гнучкістю; щільністю насічок профілю (відповідно більша кількість активних кутів забезпечує автівці краще керування); збільшеною ламелізацією* (порівняно з літньою – у п’ять разів), що дозволяє покращити зчіпку за рахунок кількості ребер; широкі канави (від двох до чотирьох) забезпечують швидкий відвід води, мокрого снігу.
Інколи зимова шина має направлений, на зразок літери «V», малюнок протектора. Це означає, що враховується напрям обертання, покращується дренаж води, мокрого снігу та зменшується рівень шуму від кочення. Зазвичай такий малюнок має стрілку в напрямку обертання колеса.
Деякі моделі зимових шин ще мають асиметричний профіль. У такому разі протектор складається із трьох частин: внутрішня, центральна, зовнішня – у кожної свої властивості. Їхня синергія дозволила оптимізувати характеристики шини.
Інший тип – шипована шина. Заборонена для використання в багатьох країнах Європи: Болгарії, Боснії і Герцеговині, Великій Британії, Угорщині та інших. Адже шиповані шини нищать дорожнє покриття, а Європі шкода своїх дуже непоганих доріг. Україні шкодувати поки що особливо нічого…
Варіант третій, на хибну думку багатьох водіїв про шини на весь рік, за будь-якої зими – демісезонні. Маркуються М&S. Зрозуміло, що в час суцільної економії, придбання чотирьох коліс «на будь-що» виглядає привабливо. На жаль, це сумнівна економія. М&S були розроблені для американського автопрому, щоб виключити перехід з літньої на зимову шини. Характеристика демісезонної гуми наближена до літньої. При температурі нижче +7°С вона не забезпечує такої доброї зчіпки, як зимова. Крім того, ця шина швидше зношується – на 15 % порівняно з зимовою та на 10 % – з літньою. Характеризується підвищеним супротивом кочення, що призводить до збільшених витрат палива.
* Ламелі – невеликі розрізи у блоках профілю протектора
Варто запам’ятати:
• добротна б / в шина краще нової нижчої якості;
• перевіряйте тиск у шині принаймні раз на місяць;
• не можна ставити на одну вісь авто шини з різним малюнком протектора, і тим більше – різним типорозміром;
• обирайте зимову гуму більш вужчу, ніж літню. Зменшена пляма контакту з дорогою забезпечить кращу зчіпку зі снігом чи льодом;
• тиск у шинах падає разом з температурою повітря, тому додавайте 0,2 бара до показника виробника.
Наближаються холоди – авто необхідно «перевзувати».
Не наражайте себе та інших учасників дорожнього руху на небезпеку.
Comments are closed.