Минулий опалювальний сезон вразив рахунками за тепло. Платіжки «зарухали» і урядовців, і людей. Перші заговорили про енергонезалежність, другі таки задумались над енергозбереженням. І поки за вікном останні літні дні, а в уряді звітують про 70 % готовності житлового фонду до нового опалювального сезону, дізнаємося, як із цим справи у Франківську та що ще можна встигнути зробити, аби хоч трохи зекономити.
До чого готуватись
У Франківську тепловиків двоє – Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» (ДМП ІФ ТКЕ) та приватна ТОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» (СТЕК). Перші мають 31 котельню, другі виробляють тепло в одній. ІФ ТКЕ обслуговує десь 600 будинків, СТЕК – приблизно 240. Однак до початку опалювального сезону розподіл абонентів зміниться. Цього року міська влада прийняла рішення про те, щоб перевести близько 20 % абонентів СТЕКу до ТКЕ.
Тарифи на тепло для «Теплокомуненерго» погоджує Нацкомісія з регулювання енергетики та комунпослуг. За словами заступника директора ІФ ТКЕ Ігоря Угриновського, коригування тарифів мають провести в середині вересня, та, оскільки суттєвих змін у цінах на газ та електрику не було, зміни в тарифах прогнозують мінімальні – в межах 5 %. Як розповів директор сервісного центру ТКЕ Ярослав Сопотик, усі, окрім чотирьох будинків, які обслуговує підприємство, мають лічильники тепла.
«У Франківську діє двоставковий тариф, – говорить Сопотик. – Це означає, що цілий рік споживачам нараховується абонентська плата, яка становить 1,96 грн за м кв. А під час опалювального сезону люди платять абонплату та ще нарахування за тепло відповідно до показників лічильника. Нині це 1099, 68 грн за 1 Гкал».
У рамках тарифної децентралізації тариф для споживачів СТЕКу мають затвердити на місцевому рівні. Орган, який би мав це робити, у міськраді ще не створили. Але у СТЕКу попереджають: вони вже змушені піднімати тариф приблизно на 15 %.
«Через рішення міської влади про перехід близько 20 % абонентів ІФ ТКЕ тариф для решти споживачів СТЕКу зросте, – каже директор підприємства Сергій Мельник. – Це зумовлене тим, що витрати підприємства не зменшаться, а обсяг реалізованої продукції суттєво впаде».
Якщо минулого опалювального сезону у будинках СТЕКу з лічильниками 1 Гкал коштувала 1190,18 грн, то із прогнозованим здорожчанням буде 1368,75. Без лічильника за 1 м кв замість 2,09 доведеться платити 2,40 грн.
У СТЕКу наголошують: збільшення тарифу на 15 % – це попередній прогноз, оскільки досі достеменно не визначено, скільки ж будинків і коли перейде на обслуговування до ІФ ТКЕ.
Що ж робити?
Вплинути на формування тарифів мешканці не можуть, тому вчитися споживати менше і зберігати більше – чи не єдиний вихід.
«Впровадження заходів з енергоефективності справді істотно зменшує витрати тепла і результати видно в платіжках, – каже аналітик житлово-комунальних та енергетичних програм громадської мережі «Опора» Юлія Чеберяк. – Однак для цього потрібні управлінські рішення і комплексний підхід для всього будинку. Зрозуміло, що й додаткові кошти. Але при цьому власники мають можливість участі в урядових та місцевих програмах».
Урядові «теплі» кредити. Програма передбачає відшкодування частини суми кредиту на придбання енергоефективного обладнання та матеріалів – до 40 % із держбюджету, 20 % – з міського, 40 % – за мешканцями. Але отримати кредит можуть лише ОСББ. Попередньо треба провести будинкові збори, а потім звертатись у Приватбанк, Ощадбанк, Укргазбанк чи Укрексімбанк. Саме там узгоджуються умови і терміни кредитування.
Міська програма модернізації багатоквартирних житлових будинків. Ця програма передбачає заміну вікон, ремонт дахів, утеплення фасадів. Цього року виділили 16 млн грн. Взяти участь можуть як ОСББ, так і управляючі компанії. У першому варіанті ОСББ звертаються із заявою про намір до комунального департаменту, у другому випадку – самі мешканці йдуть до балансоутримувача. Далі розробляється проектна документація, потім її разом із кошторисом презентують мешканцям. Якщо пропозиція влаштовує 75 % людей, то підписується угода і підрядник виконує роботи.
Утеплення під’їзду. Дуже важливо замінити, реконструювати чи ущільнити двері та вікна. Як зазначають експерти, такі заходи можуть підвищити температуру повітря у квартирах на 2-3 градуси, а також зменшити енергоспоживання на 12 %.
Де взяти гроші. За словами директора Муніципальної інвестиційної управляючої компанії (МІУК) Мирона Джуса, заміна вікон і дверей – найпопулярніший пункт програми модернізації. Співфінансування відбувається за формулою: 60 % – місто, 40 % – мешканці. Також можливе розтермінування платежів на півроку. З мінусів – доведеться прочекати у черзі рік, а то й півтора. Нині там понад 180 будинків. З початку року встановили нові у 51 будинку, планують ще у 28. «Заміна вікон додає естетики, – каже Джус. – Тому й охочих дуже багато».
Заміна чи ремонт даху. Через поганий дах енерговтрати можуть сягати до 12 %. Тому варто подбати про якісне перекриття – ремонт або заміну.
Де взяти гроші. Роботи з покрівлею – не з дешевих. Тут мешканці теж можуть іти за «теплим» кредитом або просити допомоги у міста. Співфінансування таких робіт відбувається 50 на 50. Уся процедура займе до двох місяців, оскільки зазвичай такі роботи проводять через тендер у системі Prozzoro.
Заміна внутрішньобудинкових мереж. Заміна труб тепло та водопостачання також сприяє енергозбереженню.
Де взяти гроші. Кошти на такі роботи експерти рекомендують брати із держбюджету, хоча й місцева програма також передбачає співфінансування.
Утеплення фасаду. Також один з дієвих способів збереження тепла. Однак експерти наголошують на тому, що клаптикове «зашивання» не лише не дає ефекту, а й шкодить самому будинку. Тому фасад треба утепляти весь, а не окремими квартирами.
Де взяти гроші. Саме фасади найчастіше беруть «теплі» кредити ОСББ. За словами директора міського комунального департаменту Михайла Смушака, цього року п’ять ОСББ в місті скористалися такою можливістю.
Утеплити фасад можна і у співфінансуванні з містом. Але, як каже Мирон Джус, лише за умови утеплення всього стояка з першого по дев’ятий поверх, під’їзду чи будинку. У такому разі 60 % бере на себе місто, 40 % – мешканці. Роботи тривають до двох місяців.
Встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) дає можливість регулювати обсяг і температуру гарячої води, що проходить через труби та батареї. Тобто не буде більше відкритих вікон через теплу погоду і гарячих батарей. ІТП дозволяє заощаджувати до 30 % витрат.
«Досвід будинків у Луцьку, що встановили ІТП перед опалювальним сезоном 2016-2017 років, є дуже позитивним. Така інвестиція окуповується за один сезон, – каже Юлія Чеберяк. – Сім’я, що проживає у стандартній однокімнатній квартирі, змогла зекономити від 1900 до 3200 грн за шість місяців, а мешканці стандартної трикімнатної квартири – майже 6000 за сезон».
Де взяти гроші. У 2015 році місто отримало кредит на термомодернізацію від програми НЕФКО і грант від шведського уряду СІДА. За ці кошти ТКЕ встановило 59 ІТП у межах вулиць Довга–Карпатська, Горбачевського–Пасічна. Наразі триває реконструкція котельні на вулиці Тролейбусній. Після завершення робіт у будинках, які вона обслуговує, встановлять ІТП, а також на вулицях Дорошенка, Надвірнянській, Хоткевича – загалом 170 індивідуальних теплових пунктів.
Усі роботи, крім заміни вікон, за словами комунальників, можна встигнути зробити ще до початку нового опалювального сезону. Головне – проявити ініціативу і бути готовими до співфінансування.
